Гострий гнійний отит. Симптоми. Причини. Лікування.
Настоящая Политика конфиденциальности регулирует порядок обработки и использования персональных и иных данных сотрудником «Витаферон» (сайт: vitaferon.com), ответственным за Персональные данные пользователей, далее — Оператор.
Передавая Оператору персональные и иные данные посредством Сайта, Пользователь подтверждает свое согласие на использование указанных данных на условиях, изложенных в настоящей Политике конфиденциальности.
Если Пользователь не согласен с условиями настоящей Политики конфиденциальности, он обязан прекратить использование Сайта.
Безусловным акцептом настоящей Политики конфиденциальности является начало использования Сайта Пользователем.
1. ТЕРМИНЫ.
1.1. Сайт — сайт, расположенный в сети Интернет по адресу: vitaferon.com.
Все исключительные права на Сайт и его отдельные элементы (включая программное обеспечение, дизайн) принадлежат «Витаферон» в полном объеме. Передача исключительных прав Пользователю не является предметом настоящей Политики конфиденциальности.
1.2. Пользователь — лицо использующее Сайт.
1.3. Законодательство — действующее законодательство Российской Федерации.
1.4. Персональные данные — персональные данные Пользователя, которые Пользователь предоставляет о себе самостоятельно при отправлении заявки или в процессе использования функционала Сайта.
1.5. Данные — иные данные о Пользователе (не входящие в понятие Персональных данных).
1.6. Отправление заявки — заполнение Пользователем Регистрационной формы, расположенной на Сайте, путем указания необходимых сведений и отправка их Оператору.
1.7. Регистрационная форма — форма, расположенная на Сайте, которую Пользователь должен заполнить для отправления заявки.
1.8. Услуга(и) — услуги, предоставляемые «Витаферон» на основании Оферты.
2. СБОР И ОБРАБОТКА ПЕРСОНАЛЬНЫХ ДАННЫХ.
2.1. Оператор собирает и хранит только те Персональные данные, которые необходимы для оказания Услуг Оператором и взаимодействия с Пользователем.
2.2. Персональные данные могут использоваться в следующих целях:
2.2.1. Оказание Услуг Пользователю, а также для информационно-консультационных целей;
2.2.2. Идентификация Пользователя;
2.2.3. Взаимодействие с Пользователем;
2.2.4. Оповещение Пользователя о предстоящих акциях и других мероприятиях;
2.2.5. Проведение статистических и иных исследований;
2.2.6. Обработка платежей Пользователя;
2.2.7. Мониторинг операций Пользователя в целях предотвращения мошенничества, противоправных ставок, отмывания денег.
2.3. Оператор в том числе обрабатывает следующие данные:
2.3.1. Фамилия, имя и отчество;
2.3.2. Адрес электронной почты;
2.3.3. Номер мобильного телефона.
2.4. Пользователю запрещается указывать на Сайте персональные данные третьих лиц.
3. ПОРЯДОК ОБРАБОТКИ ПЕРСОНАЛЬНЫХ И ИНЫХ ДАННЫХ.
3.1. Оператор обязуется использовать Персональные данные в соответствии с Федеральным Законом «О персональных данных» № 152-ФЗ от 27 июля 2006 г. и внутренними документами Оператора.
3.2. Пользователь, отправляя свои персональные данные и (или) иную информацию, дает свое согласие на обработку и использование Оператором предоставленной им информации и (или) его персональных данных с целью осуществления по указанному Пользователем контактному телефону и (или) контактному электронному адресу информационной рассылки (об услугах Оператора, вносимых изменениях, проводимых акциях и т.п. мероприятиях) бессрочно, до получения Оператором письменного уведомления по электронной почте об отказе от получения рассылок. Пользователь также дает свое согласие на передачу, в целях осуществления действий, предусмотренных настоящим пунктом, Оператором предоставленной им информации и (или) его персональных данных третьим лицам при наличии надлежаще заключенного между Оператором и такими третьими лицами договора.
3.2. В отношении Персональных данных и иных Данных Пользователя сохраняется их конфиденциальность, кроме случаев, когда указанные данные являются общедоступными.
3.3. Оператор имеет право хранить Персональные данные и Данные на серверах вне территории Российской Федерации.
3.4. Оператор имеет право передавать Персональные данные и Данные Пользователя без согласия Пользователя следующим лицам:
3.4.1. Государственным органам, в том числе органам дознания и следствия, и органам местного самоуправления по их мотивированному запросу;
3.4.2. Партнерам Оператора;
3.4.3. В иных случаях, прямо предусмотренных действующим законодательством РФ.
3.5. Оператор имеет право передавать Персональные данные и Данные третьим лицам, не указанным в п. 3.4. настоящей Политики конфиденциальности, в следующих случаях:
3.5.1. Пользователь выразил свое согласие на такие действия;
3.5.2. Передача необходима в рамках использования Пользователем Сайта или оказания Услуг Пользователю;
3.5.3. Передача происходит в рамках продажи или иной передачи бизнеса (полностью или в части), при этом к приобретателю переходят все обязательства по соблюдению условий настоящей Политики.
3.6. Оператор осуществляет автоматизированную и неавтоматизированную обработку Персональных данных и Данных.
4. ИЗМЕНЕНИЕ ПЕРСОНАЛЬНЫХ ДАННЫХ.
4.1. Пользователь гарантирует, что все Персональные данные являются актуальными и не относятся к третьим лицам.
4.2. Пользователь может в любой момент изменить (обновить, дополнить) Персональные данные путем направления письменного заявления Оператору.
4.3. Пользователь в любой момент имеет право удалить свои Персональные данные, для этого ему достаточно отправить электронное письмо с соответствующим заявлением на Email: [email protected]. Данные будут удалены со всех электронных и физических носителей в течение 3 (трех) рабочих дней.
5. ЗАЩИТА ПЕРСОНАЛЬНЫХ ДАННЫХ.
5.1. Оператор осуществляет надлежащую защиту Персональных и иных данных в соответствии с Законодательством и принимает необходимые и достаточные организационные и технические меры для защиты Персональных данных.
5.2. Применяемые меры защиты в том числе позволяют защитить Персональные данные от неправомерного или случайного доступа, уничтожения, изменения, блокирования, копирования, распространения, а также от иных неправомерных действий с ними третьих лиц.
6. ПЕРСОНАЛЬНЫЕ ДАННЫЕ ТРЕТЬИХ, ЛИЦ ИСПОЛЬЗУЕМЫЕ ПОЛЬЗОВАТЕЛЯМИ.
6.1. Используя Сайт Пользователь имеет право заносить данные третьих лиц для последующего их использования.
6.2. Пользователь обязуется получить согласие субъекта персональных данных на использование посредством Сайта.
6.3. Оператор не использует персональные данные третьих лиц занесенные Пользователем.
6.4. Оператор обязуется предпринять необходимые меры для обеспечения сохранности персональных данных третьих лиц, занесенных Пользователем.
7. ИНЫЕ ПОЛОЖЕНИЯ.
7.1. К настоящей Политике конфиденциальности и отношениям между Пользователем и Оператором, возникающим в связи с применением Политики конфиденциальности, подлежит применению право Российской Федерации.
7.2. Все возможные споры, вытекающие из настоящего Соглашения, подлежат разрешению в соответствии с действующим законодательством по месту регистрации Оператора. Перед обращением в суд Пользователь должен соблюсти обязательный досудебный порядок и направить Оператору соответствующую претензию в письменном виде. Срок ответа на претензию составляет 7 (семь) рабочих дней.
7.3. Если по тем или иным причинам одно или несколько положений Политики конфиденциальности будут признаны недействительными или не имеющими юридической силы, это не оказывает влияния на действительность или применимость остальных положений Политики конфиденциальности.
7.4. Оператор имеет право в любой момент изменять Политику конфиденциальности, полностью или частично, в одностороннем порядке, без предварительного согласования с Пользователем. Все изменения вступают в силу на следующий день после размещения на Сайте.
7.5. Пользователь обязуется самостоятельно следить за изменениями Политики конфиденциальности путем ознакомления с актуальной редакцией.
8. КОНТАКТНАЯ ИНФОРМАЦИЯ ОПЕРАТОРА.
8.1. Контактный Email: [email protected].
vitaferon.com
причини, ознаки, симптоми і лікування
Гнійний отит – це хвороба, що характеризується запаленням вуха і може бути як хронічних, так і гострих. Його патологічний процес повністю залежить від вірулентності мікроорганізмів і відбивається на стані імунної системи людини. Також, за даними статистики, 30 % складає саме гостра форма середнього отиту. Найчастіше хворіють діти до 5 років і літні люди, підлітки рідше.

Викликати гнійний отит (за МКХ — Н66) і вражати орган слуху можуть:
- стрептококи;
- стафілококи;
- пневмококи;
- гемофільні палички і різні мікроорганізми.
Будь-яке запалення вуха дуже небезпечно, тому необхідно звернутися до лікаря відразу ж після того як виявлені перші симптоми захворювання, які описані нижче.
Симптоматика даного захворювання
На першому етапі гострого гнійного отиту виявляються такі симптоми:
- біль у вусі, що, наростаючи, може віддавати в тім’я, скроню і зубний ряд;
- зниження слуху;
- появу різних шумів і закладеність у вусі;
- гіпертермія;
- гіперемія;
- інтоксикаційний синдром.
Триває ця початкова стадія гнійного отиту у дорослих і дітей, як правило, до трьох днів. А після цього, виникає перехід до іншої стадії, і у пацієнта з’являються наступні симптоми:
- Прорив перетинки. У цей момент відбувається виділення гною. Даний процес може тривати до 7 днів.
- Біль у вусі поступово стихає.
- Стабілізується загальний стан пацієнта.
- Температура тіла близька до звичайних показників.
Ознаки гнійного отиту складно переплутати.
Якщо ж вчасно не зайнятися лікуванням, то виникнуть неприємні ускладнення:
- розрив перетинки;
- холестеатома;
- зниження слуху;
- приглухуватість;
- внутрішньочерепні патології;
- абсцес мозку.
При появі перших симптомів важливо негайно звернутися до лікаря для діагностики та подальшої терапії. Гнійний отит у однаковою мірою вражає як дітей, так і дорослих. І ніяких обмежень щодо статі.
Більше:

Правильна сушка тіла для дівчат
Атлетична фігура була предметом захоплення ще в часи античності. Спортивний вигляд був привілеєм лише заможних людей. Зараз красиву фігуру може мати кожна людина. Щоб сформувати гарний рельєф м’язів, необхідно не тільки гойдатися, але і правильно хар…
Що лікують нейрохірурги: опис медичної спеціальності
Нейрохірургія — медична галузь, присвячена лікуванню та діагностиці захворювань спинного і головного мозку, хребетного стовпа і периферичних нервів. Лікар-нейрохірург — спеціаліст, у сферу діяльності якого входять виявлення та терапія пор…

Як проникає інфекція?
Головними причинами розвитку недуги є проникнення інфекції у внутрішнє та середнє вухо і зниження загальної реактивності організму.
Це може статися декількома способами:
- через слухову трубу;
- інфекція проникає в вухо після ушкоджень барабанної перетинки;
- передається з порожнини черепа;
- інфекція проникає з током крові (в основному це спостерігається при захворюваннях грипу, скарлатини, туберкульозу та тифу).
Основною причиною такого розвитку патології є неповноцінне або неправильне лікування гострого запалення вуха.
Отит має гостру і хронічну форму.
Хронічна форма
Хронічний гнійний отит визначається запаленням відділів середнього вуха. Його головна характерна риса – це протягом гнійного ексудату з порожнини вуха. До інших ознак відносять зниження слуху і перфорацію барабанної перетинки. Ця хвороба, варто відзначити, може проявитися як хронічний риніт і гайморит.
Зазвичай хронічний отит може проявитися вже в дитячому віці. Його можуть спровокувати стафілококи, пневмококи і псевдомонади. Ця форма отиту також може мати вигляд епітімпаніта. Крім слизової, в патологічний процес включаються кісткові будови соскоподібного відростка. Його локалізація в верхньому відділі перетинки. Ця форма небезпечна тим, що в ній прогресують небезпечні ускладнення, такі як менінгіт, сепсис, остит і абсцес мозку.
Гнійний отит у дитини зазвичай протікає в гострій формі.

Гостра форма
Гострий отит починається після проникнення патогенних організмів у вухо. Стадії його розвитку:
- Катаральна. Прогресування запального процесу. На цьому початковому етапі у вусі накопичується ексудат. Виникає біль у вусі, різке зниження слуху. Тут важливо негайно звернутися до лікаря. Лікують ця недуга зазвичай за допомогою антибіотиків або фізіотерапевтичних процедур.
- Гнійна форма. Якщо на початковому етапі не було зроблено відповідного лікування, то в результаті утворюється гнійний ексудат, який починає спливати з порожнини.
- Запалення стихає. Протягом гною припиняється і починає переважати симптом зниження слухової функції.
З яких причин виникає гнійний отит у дитини?
Причини отиту
Практично будь лор-захворювання супроводжує утворення слизу. Після того як кількість слизу починає зростати, остання проникає в євстахієву трубу, тим самим порушує вентиляцію барабанної порожнини. Також поглиблення цього процесу сприяють патогенні мікроорганізми.

Головні причини отиту:
- вторгнення інфекції з супутніх лор-органів;
- хвороби носа, носоглотки і пазух носа;
- травми вушної раковини;
- ослаблений імунітет.
Наслідки
Які наслідки гнійного отиту?
Хоча при цьому болять в основному вуха, але при достатньому ускладненні інфекція може зачепити і інші органи. Якщо лікування булонеповноцінним, то це може призвести до дуже страшних наслідків. Коли нагноєння перейде на нижню щелепу і зачепить слюнную залозу, це призведе до інвалідизації.
Але не менш небезпечним є ще й те, що таке захворювання не так вже й просто виявити. Бувають випадки, коли хвороба може не супроводжуватися болем у вухах. Нерідкі випадки, коли при отиті порушується робота шлунково-кишкового тракту. Все це відбувається тому, що наші вуха і черевна порожнина зв’язані одним і тим же нервом. Тому часто під час отиту, особливо у дітей, може з’явитися блювання, запор, здуття кишечника. В цьому випадку у вас запідозрять апендицит і направлять до хірурга. Але запальні захворювання у дітей краще діагностувати, залучаючи до процедури і оториноларинголога.
Якщо раптом мама дитини подумає, що у нього просто розлад шлунка, і не звернеться за допомогою до відповідного фахівця, то в результаті не буде поставлений правильний діагноз, а отит тим часом переросте у більш серйозне захворювання.

Хронічний отит дуже важко лікується, при цьому сильно знижується якість життя – порушується слух, а у вухах йде запальний процес і виникає гній. Часто звичайного лікування недостатньо, необхідно вдаватися до хірургічних методів.
Діагностика отиту
Досвідчений і грамотний лікар виявляє лівобічний або правобічний гнійний отит без спеціальних пристосувань. Простого огляду вушної раковини за допомогою налобного рефлектора буває достатньо.
Діагностика зовнішнього отиту
При даному вигляді отиту лікар приділяє увагу шкірного покриву вушної раковини і звертає увагу на розміри слухового просвіту. Якщо він сильно звужений або вже майже не видно барабанна перетинка і помітні рідкі виділення, то лікар ставить діагноз «зовнішній отит».
Діагностика середнього отиту
При середньому отиті лікар також обмежується зовнішнім оглядом. Відмінними ознаками цього захворювання є почервоніння барабанної перетинки та її нерухомість.
Дані симптоми нескладно перевірити. Пацієнту необхідно надути щоки, не відкриваючи при цьому рот. Цим маневром часто користуються дайвери і водолази, щоб вирівняти тиск у вусі. При попаданні повітря барабанна перетинка вигинається, а коли порожнина заповнена рідиною, характерного вигинання не буде.
При отиті перфорація барабанної перетинки видно відразу ж, після переповнення гноєм вушниці та витіканні при його прорив.
Діагностика внутрішнього отиту
У цьому випадку досліджується слух на спеціальному обладнанні, званому аудіометром. Якщо гострота слуху помітно різко падає при захворюванні середнього отиту, і з’являються приступи запаморочення, виникає підозра на запалення вушного лабіринту або внутрішнього отиту. Тут застосовують аудіометрію і вдаються неврологічному обстеженню.

Використання комп’ютерної томографії та рентгена
При гострому отиті використовується рентгенографія для того, щоб підтвердити його ускладнення. Все це може виявити важкі внутрішньочерепні інфекції. Хоча це і досить рідкісні випадки, але якщо існують подібні підозри, то пацієнту слід пройти комп’ютерну томографію головного мозку.
Виявлення бактеріальної флори при отиті
Дослідження на бактеріальну флору, на перший погляд, здасться безглуздим дією. Адже для її виявлення буде потрібно чимало часу, а результат буде видно лише через тиждень. Але так як звичні антибіотики допомагають не у всіх випадках, то лікар може з’ясувати результат по мазкам, які саме мікроорганізми вплинули на отит, і призначить відповідне лікування.
Що робити при гнійному отиті?
Якщо у вас виникли дискомфортні відчуття у вухах – це можуть бути ниючі болі або періодична закладеність – необхідно одразу ж звертатися до фахівця за лікуванням. Якщо цього не зробити при початкових симптомах, то середній отит може перерости в хронічний, який може залишити після себе рубці на барабанній перетинці. Але якщо ви не зможете зверніться до лікаря в той же день, коли помітили перші симптоми, то можна використовувати антигістамінні препарати всередину, при сильних болях – знеболюючі.
Самолікування може бути небезпечним
Але не займайтеся самолікуванням за допомогою домашніх рецептів. Настої ромашки, борний спирт, сік цибулі або часнику, а також різні фитосвечи не можуть застосовуватися як лікування в боротьбі з отитом. Всі ці «цілющі» препарати можуть призвести до глухоти на все життя.
Але найстрашніше – це попадання гною в мозок, що може призвести до жахливих наслідків – людина просто-напросто може залишитися інвалідом.
Тому контролюйте свої симптоми завчасно і якомога швидше, а краще відразу в цей же день, звертайтеся до лікаря.
Як проводити лікування гнійного отиту?
Лікувати це захворювання все ж краще в стаціонарних умовах. Особливо якщо гнійний отит спостерігається у дитини. Лікуючий лікар складає план лікування, враховуючи стадії захворювання і стану пацієнта.
- лікування доперфорати
tostpost.com
Отит — Причини отиту — Симптоми отиту — Діагностика отиту — Лікування

Отит є запальним процесом середнього вуха. Саме вухо складається не тільки з вушної раковини, а й зовнішнього слухового проходу, барабанної перетинки, що відокремлює прохід від середнього вуха. Середнім вухом називається крихітна порожнину з кістковим механізмом, що передає звукову хвилю у внутрішнє вухо, яке в свою чергу перетворює звукові хвилі в нервові імпульси, що надходять у мозок. Отит вважається однією з найбільш частих причин втрати слуху, а в гіршому випадку може статися повна його втрата.
↑ зміст
Отит — причини
Отит в більшості випадків виникає як наслідок респіраторного захворювання, при якому відбувається набряк євстахієвих труб, що з’єднують глотку із середнім вухом. У підсумку, в середньому вусі збирається рідина, а в ній розмножуються віруси і бактерії. Отит найчастіше зустрічається у дітей молодше семирічного віку, так як їх євстахієві труби пряміше і більш короткі, ніж у дорослих.
Отит — симптоми
Запалення середнього вуха і гострий гнійний середній отит характеризуються ниючий або стріляє болем у вусі, підвищенням температури, а також гнійними виділеннями з зовнішнього слухового проходу. Зазвичай це захворювання починається з різкою стріляє болю (маленькі діти, які ще не вміють говорити, в тому випадку, коли біль посилюється — плачуть, і затихають, коли біль спадає). Через кілька днів після підвищення температури, в зовнішньому слуховому проході з’являються гнійні виділення. При цьому у хворого поліпшується стан, знижуються або зовсім зникають больові відчуття в вушної області і спадає температура. Поява гнійних виділень в зовнішньому слуховому проході обумовлено тим, що вони прориваються крізь барабанну перетинку. Це свідчить про сприятливому розвитку процесу і на тлі правильної терапії отвір в перетинці затягнеться, слух не постраждає. Тим не менш, не завжди все проходить так гладко. Іноді гній не може знайти собі виходу, що може бути причиною поширення внутрішньої інфекції в порожнині черепа. У таких випадках велика ймовірність розвитку абсцесу мозку або менінгіту. Тому, при появі самих незначних симптомів отиту, потрібно відразу ж звертатися до ЛОРа (отоларинголога), щоб провести своєчасне лікування.
отит притаманні такі симптоми як підвищення температури, зниження слуху, витікання гною, біль у вусі. Найчастіше це захворювання є ускладненням після перенесеної простуди. Малюки плачуть, чіпають свої вушка, погано сплять, крутять головою. Немовля, швидше за все, відмовиться від грудей, так як ковтання і ссання викликає біль. Якщо натиснути на виступ на передній стороні слухового отвору — козелок, то больові відчуття посиляться.
↑ зміст
Отит — діагностика
Всі ці симптоми свідчать про те, що потрібно якомога швидше проконсультуватися у отоларинголога. Адже тільки фахівець зможе відрізнити отит від інших захворювань, які мають схожу симптоматику, і призначить правильне лікування. Для діагностики лікар використовує спеціальний інструмент — отоскоп. При запаленні середнього вуха барабанна перетинка пофарбована в жовтий або червоний колір і набуває опуклу форму. Також під час огляду доктор визначає — в середньому вусі знаходиться рідина або гній і не знизився чи у хворого слух.
↑ зміст
Отит — лікування і профілактика
Тільки лікар зможе встановити правильний діагноз і призначити адекватне лікування. Без застосування медикаментозних препаратів в даному випадку просто не обійтися. Лікування отиту триває протягом більше десяти днів і носить комплексний характер. Хворому потрібен повний спокій, щоб не провокувати можливість появи ускладнень. Обов’язково призначається спеціалізований антибіотик для ефективного усунення збудників отиту. Антибіотики можуть бути в краплях (Отіпакс, Софрадекс) і в таблетках (Цифран, Флемоклав Солютаб), але це тільки на розсуд лікаря, адже тільки він може вирішити, який препарат слід застосовувати.
Для профилактики отита нужно регулярно проводить закаливающие процедуры, что неизменно благотворно повлияет на укрепление иммунитета. Также необходимо в помещении поддерживать влажность и температуру воздуха, которая должна быть не выше 18 градусов Цельсия.
nashiporady.com.ua
Середній отит – причини, симптоми, лікування, діагностика
Середній отит є інфекційним захворюванням середнього вуха, особливо часто зустрічається у маленьких дітей.
Незважаючи на те, що середній отит може виникнути у людини в будь-якому віці, 75% випадків припадає на дітей у віці до 10 років. Але найбільш часто вушна інфекція виникає у немовлят у віці від 6 до 15 місяців.
Вважається, що приблизно один із чотирьох дітей до 10 років, хоча б раз, але випробує спалах інфекції середнього вуха.
Причини
Більшість інфекцій середнього вуха (середній отит) викликаються вірусною або бактеріальною інфекцією (рідко грибковою інфекцією – отомикоз), що розвивається в середньому вусі.
Вони часто виникають, коли інфекція, наприклад, при ГРЗ, призводить до скупчення слизу в середньому вусі, набряку та блокування євстахієвої труби.
Євстахієва труба являє собою тонку трубку, відійшовшу від середнього вуха до глотки. Її основними функціями є підтримання нормального тиску повітря в вусі і дренаж слизу та інших нечистот із середнього вуха.
Якщо трубка опухає або блокується, слиз не може стікати належним чином, що створює сприятливі умови для розвитку інфекції в середньому вусі.
Збільшені аденоїди у дитини (м’які тканини в глотці) також можуть блокувати євстахієву трубу, що може викликати скупчення слизу і призвести до розвитку середнього отиту. Якщо аденоїди стають причиною рецидивуючих вушних інфекцій і хронічного отиту, частіше показано їх видалення (аденоидэктомия).
Хто найбільш схильний до ризику?
Найбільш схильні до виникнення отиту діти
У зв’язку з тим, що євстахієві труби у дитини менша, ніж у дорослого, вони з легкістю блокуються і інфікуються. Аденоїди у дитини в розмірах значно більше, ніж у дорослого.
Такі основні причини того, чому понад 75% вушних інфекцій середнього вуха зустрічаються у дітей молодше 10 років, причому більшість випадків середнього отиту відбувається у дітей у віці від 6 до 15 місяців.
Ось інші чинники, здатні збільшити ризик розвитку середнього отиту:
- відвідування дитячого саду або центрів дитячого розвитку – це збільшує ризик зараження дитини від інших дітей
- вдихання тютюнового диму (пасивне куріння)
- годівля молочної сумішшю, а не грудним молоком
- схильність внаслідок спадковості
- годування дитини, коли він лежить на спині
- використання сосок
- ущелина в середній частині неба (вовча паща) – вроджений дефект
- синдром Дауна – генетична аномалія
Симптоми
В більшості випадків симптоми середнього отиту швидко розвиваються і проходять протягом кількох днів. Цей стан називається «гострий середній отит».
До основних симптомів гострого середнього отиту відносяться:
- вушна біль
- висока температура (гарячка)
- погане самопочуття
- занепад сил
- незначне зниження слуху
В деяких випадках, може виникнути перфорація барабанної перетинки (отвір в барабанної перетинки) і може почати виділятися гній з вуха. Біль у вусі, викликана скупченням рідини і розтягуванням барабанної перетинки при цьому проходить.
Хоча цей стан зустрічається рідше, ніж гострий середній отит, у деяких дітей може бути постійні і безболісні виділення з вуха, що тривають протягом багатьох місяців в результаті присутності інфекції у вусі. Цей стан відомо, як хронічний гнійний середній отит.
Симптоми у немовлят
Оскільки немовлята не можуть розповісти про джерело їх дискомфорту, може виявитися досить важко зрозуміти, що з ними сталося. До симптомів середнього отиту у немовлят можна віднести:
- відтягування, сіпання або потирання вуха
- дратівливість
- поганий апетит
- занепокоєння вночі
- кашель
- нежить
- діарея
- несприйнятливість до тихих звуків або інші ознаки зниження слуху, такі як неуважність
- втрата рівноваги
Коли звернутися до лікаря
У зв’язку з тим, що в більшості випадків, середній отит проходить протягом декількох днів, зазвичай, немає ніякої необхідності звертатися до лікаря.
Тим не менш, вам необхідно показати дитину лікарю, якщо симптоми захворювання не минають і немає ніяких ознак поліпшення протягом двох або трьох днів. Якщо дитина відчуває сильний біль або ви помітили гнійні виділення з вуха.
Вам необхідно звернутися до лікаря, якщо ваша дитина страждає такими захворюваннями, як муковісцидоз або вроджений порок серця, які підвищують ризик виникнення ускладнень.
Діагностика
Діагностика середнього отиту
Інфекція середнього вуха (середній отит), як правило, діагностується за допомогою інструменту під назвою отоскоп.
Отоскоп є невеликим портативним пристроєм, що має збільшувальне скло і джерело світла на кінці. Він використовується для обстеження вуха. Використовуючи отоскоп, лікар може виявити певні ознаки, що вказують на наявність рідини в середньому вусі, що в свою чергу, може вказувати на інфекцію.
Ознаками наявності рідини в середньому вусі можуть бути опуклість барабанної перетинки або її незвичайний колір (зазвичай червоний або жовтий), або каламутний вигляд. В деяких випадках, може виникнути перфорація барабанної перетинки, і може бути рідина в вушному каналі.
Деякі отоскопы також можуть бути використані, щоб почути, чи є рух повітря в барабанній порожнині, а також перевірити наявність завалів в середньому вусі, які можуть бути ознакою інфекції. Якщо євстахієва труба (з’єднує глотку і середнє вухо) чиста, барабанна перетинка буде трохи рухатися. Якщо вона заблокована, барабанна перетинка буде залишатися нерухомою.
Подальші діагностичні процедури
Подальше обстеження може бути необхідно, як правило, якщо лікування не спрацьовує або розвиваються ускладнення. Деякі діагностичні процедури, які можуть бути виконані, описані нижче.
Тимпанометрія
Тимпанометрія – це метод об’єктивного дослідження середнього вуха, з допомогою якого вимірюється реакція барабанної перетинки на зміни в тиску повітря. Здорова барабанна перетинка має легко рухатися при змінах тиску повітря. Якщо барабанна перетинка вашої дитини рухається слабо або взагалі не рухається, це звичайно вказує на наявність рідини позаду неї.
Під час тимпанометрії, у вухо вашої дитини поміщається зонд, за допомогою якого виробляються зміни тиску в вушному каналі, за допомогою передачі звукового сигналу у вухо через рівні проміжки часу. Вимірювальне пристрій, прикріплений до зонду, записує, як барабанна перетинка рухається і як зміни тиску повітря впливають на її рух.
Якщо рух барабанної перетинки обмежена, це, як правило, вказує на присутність рідини в середньому вусі.
Аудіометрія
Аудіометрія – це процедура, спрямована на вимірювання гостроти слуху, проводиться з використанням машини під назвою аудіометр, яка відтворює звуки різної гучності і частоти. Ця діагностична процедура може допомогти визначити порушення слуху у вас або вашої дитини, які можуть бути присутніми у зв’язку з захворюванням.
Під час випробування, ви або ваша дитина слухаєте звуки через навушники, і говорите про те, чи чуєте ви в даний момент звук чи ні.
Сканування
У дуже рідкісних випадках, коли існує ймовірність поширення інфекції з середнього вуха в довколишні тканини, може знадобитися комп’ютерна томографія (КТ) або магнітно-резонансна томографія (МРТ).
КТ сканування використовує серію рентгенівських променів для пошарового дослідження внутрішньої структури об’єкта, після чого за допомогою комп’ютера всі дані збираються детальне зображення. МРТ сканування використовує сильні магнітні поля, радіохвилі для отримання зображень всередині тіла.
Лікування
Лікування середнього отиту – закопування антибіотика
Більшість інфекцій середнього вуха (середній отит) проходять протягом трьох днів без будь-якого спеціального лікування.
Ви можете полегшити біль і знизити високу температуру, використовуючи жарознижуючі і болезаспокійливі засоби, такі як парацетамол, ібупрофен або аспірин. Однак, якщо дитині ще не виповнилося 16 років, аспірин давати категорично протипоказано. Прикладання теплою фланелевою тканини або мочалки до хворого вуха також може допомогти полегшити біль.
Антибіотики
Використання антибіотиків для лікування середнього отиту не рекомендується, оскільки немає доказів того, що вони прискорюють процес одужання. Багато випадків захворювання викликані вірусами, при яких антибіотики не ефективні.
Використання антибіотиків для лікування незначних бактеріальних інфекцій також підвищує ймовірність появи стійких до них бактерій. Це означає, що більш серйозні інфекції в майбутньому можуть стати невиліковними.
Антибіотики можуть бути необхідні тільки якщо:
- ваша дитина має серйозні захворювання, що робить його більш вразливим до ускладнень, наприклад, муковісцидоз чи вроджені вади серця
- вашій дитині ще не виповнилося трьох місяців, або якщо йому менше двох років, і інфекція вразила обидва вуха
- у вашої дитини спостерігаються важкі симптоми середнього отиту
- у вашої дитини присутні виділення з вуха
- у вашої дитини не спостерігається ознак покращення симптомів протягом чотирьох днів
Якщо все ж необхідні антибіотики, то, як правило, призначається п’ятиденний курс амоксициліну. Він часто призначається у формі рідкої суспензії, яку необхідно давати вашій дитині. До поширеним побічним ефектам амоксициліну можна віднести висип, нудоту і діарею.
Якщо у вашої дитини присутня алергія на амоксицилін, призначається альтернативний антибіотик, наприклад, еритроміцин.
В деяких випадках лікар може дати вам рецепт на препарат, який ви можете використовувати кількома днями пізніше, в разі, якщо стан дитини не покращився. При хронічному середньому отиті, що триває тривалий час, як дорослим, так і дітям можуть допомогти короткі курси антибіотиків у формі крапель у вухо.
Миринготомия
Дітям із серйозними рецидивуючими інфекціями середнього вуха, в барабанну перетинку можуть бути вставлені крихітні трубки, для відтоку рідини. Операція по вставці трубок в барабанну перетинку називається миринготомия.
Трубки вставляють під загальним наркозом, у зв’язку з чим, ваша дитина буде спати і не відчуває ніякого болю. Ця процедура зазвичай займає близько 15 хвилин, і ваша дитина зможе в цей же день відправитися додому.
Трубка допоможе зливати рідину з барабанної порожнини протягом декількох місяців. При природному загоєнні барабанної перетинки, трубка повільно буде виштовхуватися з неї, поки не випаде зовсім. Цей процес відбувається природно і не є болючим. Більшість трубок зазвичай випадає протягом 6 – 12 місяців.
Деякі діти будуть мати потребу в повторній процедурі, якщо у них проблеми.
Ускладнення
В даний час, серйозні ускладнення середнього отиту зустрічаються значно рідше, ніж раніше. Тим не менш, у дуже маленьких дітей, ризик розвитку ускладнень все ще знаходяться на досить високому рівні, у зв’язку з тим, що їхня імунна система ще не розвинена.
Деякі з основних ускладнень, пов’язаних з інфекціями середнього вуха докладно описані нижче.
Мастоїдит
Мастоїдит може розвинутися, якщо інфекція поширюється із середнього вуха в область кістки за вухом (соскоподібний відросток скроневої кістки).
Якщо у вас або вашої дитини розвинувся мастоїдит, ви можете відчувати такі симптоми:
- висока температура (гарячка)
- набряк за вухом
- почервоніння, чутливість або біль за вухом
- кремоподобные виділення з вуха
- головний біль
- втрата слуху
Мастоїдит зазвичай лікують у лікарні антибіотиками, що вводяться внутрішньовенно за допомогою крапельниці. У деяких випадках може знадобитися хірургічна операція, щоб осушити вухо і видалити інфіковану кістка.
Холестеатома
Холестеатома є аномальним ростом клітин шкіри всередині вуха, що іноді може бути викликано або хронічними рецидивуючими інфекціями середнього вуха.
Якщо не лікувати це пухлиноподібне стан, в кінцевому підсумку це може призвести до пошкодження ніжних структур глибоко всередині вашого вуха, таких як крихітні кістки, необхідні для слуху.
При холестеатоме спостерігаються наступні симптоми:
- втрата слуху
- слабкість на одній половині обличчя
- запаморочення
- шум у вухах (тиннитус)
Це захворювання в більшості випадків вимагає операції, для видалення холестеатоми.
Лабіринтит
В деяких випадках інфекція в середньому вусі може поширюватися у внутрішнє вухо і впливати на ніжні структури глибоко всередині вуха звані лабіринт, що викликає захворювання під назвою лабіринтит.
При лабиринтите спостерігаються наступні симптоми:
- запаморочення
- вертиго (відчуття, що ви, або навколишнє середовище навколо вас, рухаєтеся або обертаєтеся)
- втрата рівноваги
- втрата слуху
Симптоми лабиринтита зазвичай проходять протягом кількох тижнів, хоча іноді може бути показаний прийом лікарських засобів для полегшення симптомів і придушення інфекції.
Проблеми з розвитком мовлення і мови
Якщо ваша дитина часто страждає середнім отитом, при якому відбувається часткова або повна втрата слуху, існує ризик виникнення проблем з розвитком його мови і мови.
Якщо ви стурбовані розвитком вашої дитини, зверніться до лікаря за рекомендацією.
Лицьовий параліч
У дуже рідкісних випадках, набряк, пов’язаний із середнім отитом може призвести до затиснення лицьового нерва, що може викликати параліч лицьового. Лицьовий нерв є частиною нерва, що проходить через череп, використовуваного мозком для управління мімікою обличчя. Стиснення нерва може призвести до нерухомості всього особи або його частини.
Коли це трапляється вперше, це може бути вкрай лякає, так як багато батьків починають підозрювати, що в їхньої дитини, можливо, стався інсульт. Тим не менш, стан зазвичай проходить, коли інфекція усунена і рідко викликає які-небудь довгострокові проблеми.
Менінгіт
Дуже частим і серйозним ускладненням середнього отиту є менінгіт. Це може відбутися в тому випадку, коли інфекція поширюється до захисного зовнішнього шару головного і спинного мозку (мозкових оболонок).
При менінгіті спостерігаються наступні симптоми:
- сильний головний біль
- погане самопочуття
- висока температура (гарячка)
- скутість м’язів шиї
- чутливість до світла
- прискорене дихання
- пустульозної-геморагічна червона висипка
Якщо ви підозрюєте, що у вашого дитини менінгіт, терміново зверніться за невідкладною медичною допомогою.
Менінгіт викликається бактеріальною інфекцією, і, як правило, лікується в стаціонарі антибіотиками, що вводяться внутрішньовенно за допомогою крапельниці.
Абсцес головного мозку
Ще одним дуже частим і серйозним ускладненням середнього отиту є абсцес головного мозку, що представляє собою заповнену гноєм пухлина, що утворюється всередині мозку.
При абсцесі мозку спостерігаються наступні симптоми:
- сильний головний біль
- зміни в психічному стані, такі як замішання
- слабкість або параліч однієї сторони тіла
- висока температура (гарячка)
- судоми (напади)
Якщо ви підозрюєте, що вас або у ваших рідних людей абсцес головного мозку, терміново зверніться за невідкладною медичною допомогою.
Абсцес головного мозку зазвичай лікують за допомогою антибіотиків і хірургії. Хірург, як правило, розкриває череп і усуває гній з абсцесу або повністю видаляє абсцес.
Як запобігти виникненню середнього отиту?
Неможливо повністю захистити свою дитину від виникнення середнього отиту, але є деякі речі, які ви можете зробити, щоб знизити ризик розвитку цього захворювання у вашої дитини. Що ви можете зробити:
- виключіть перебування дитини в задимлених тютюновим димом приміщеннях (пасивне куріння)
- не давайте своїй дитині соску, якщо його вік 6 – 12 місяців
- не годуйте дитину, коли він лежить на спині
- по можливості, годуєте дитину грудним молоком, а не штучними молочними сумішами
Намагайтеся захистити вашу дитину від контакту з застудженими дітьми. Це також може допомогти знизити ризик виникнення інфекцій, здатних призвести до середнього отиту.
poradum.com
Ексудативний отит: причини, ускладнення, діагностика
Серозна форма запалення середнього вуха має убогий спектр симптомів, тому її діагностика вимагає комплексного, всебічного підходу. В першу чергу лікар збирає анамнез, розпитує пацієнта про перенесені раніше інфекційно-запальних захворюваннях носоглотки і вух, алергічних реакціях, діагностичних і будь-яких інших медичних маніпуляціях.
Після опитування призначається подальші обстеження. Діагностика спрямована на:
- Визначення стадії патологічного процесу.
- Виявлення запалення в барабанної порожнини.
- Визначення виду збудника і його чутливості до антибактеріальних препаратів.
Також необхідно підтвердити або виключити ускладнення: перфорація барабанної перетинки, зниження гостроти слуху, гнійні процеси. Для цих цілей застосовують комплекс лабораторних та інструментальних методів, диференціацію зі схожими захворюваннями.
[56], [57], [58], [59], [60], [61], [62]
Аналізи
Оскільки стійке серозне ушкодження слизової оболонки слухової труби і барабанної порожнини супроводжується запальним процесом, то для його виявлення проводять лабораторну діагностику. Аналізи призначає лікар, вони необхідні для дослідження виділень з вушної порожнини секрету та визначення виду хвороботворних мікроорганізмів, їх чутливості до антибіотиків.
Хворому показаний загальний клінічний аналіз крові, С-реактивний білок, ШОЕ для оцінки запалення і складання схеми лікування. Якщо є підозри на розвиток ускладнень, то проводиться розгорнутий аналіз крові при вивченні якого враховують результати комп’ютерної томографії та інших інструментальних обстежень.
[63], [64], [65], [66], [67], [68], [69]
Цитологія при іспитах
До одним з найбільш інформативних і оперативних методів діагностики різних органів відноситься цитологія. При «клейкою» вусі вона виявляє запальні процеси, тяжкість патологічного стану, ускладнення.
Для проведення цитології при ексудативному запаленні проводять забір виділень з вушної порожнини секрету. Аналіз виявляє гнійно-запальні процеси в зовнішньому слуховому проході, на барабанній перетинці та в інших структурах органу. Також цитологія ідентифікує хвороботворного збудника і визначає його чутливість до антибактеріальних препаратів.
Якщо хворобливий стан пов’язано з алергічними реакціями бактеріальної або небактериальной природи, то цитологія виявляється велика кількість еозинофілів в вушному секреті. Результати цитології дозволяють скласти ефективне лікування і контролювати його результативність.
[70], [71], [72], [73], [74]
Інструментальна діагностика
При підозрі на хронічну форму запалення середнього вуха, пацієнтам призначають комплекс різних досліджень. Також показано проведення інструментальної діагностики, яка представлена такими методами:
- Отоскопія — це огляд зовнішнього слухового проходу і барабанної перетинки за допомогою отоскопа або вушної воронки.
- Отомікроскопія — огляд вушної порожнини за допомогою мікроскопа. При отиті барабанна перетинка запалена, синюшного відтінку, може бути каламутній, втягнутою або навпаки вибухшей. Рухливість обмежена, але через неї може просвічуватися серозна рідина.
- Проба Вальсальни / воронка Зігле — визначають ступінь рухливості барабанної перетинки.
- Аудіометрія — вимір гостроти слуху та чутливості до звукових хвиль різної частоти.
- Акустичні рефлекси — зміни опору структур зовнішнього і середнього вуха при скороченні стремена м’язи і впливі гучних звуків.
- Тимпанометрия — визначення рухливості барабанної перетинки і провідності слухових кісточок. При запаленні спостерігається зниження рухливості структур через скупчення ексудату.
- Тімпанопункція — прокол барабанної перетинки для забору на аналіз її вмісту. Найчастіше проводиться парацентез, тобто формування отвори за допомогою спеціального інструменту і його шунтування.
- Ендоскопія глоточного отвори слухової труби — виявляє патології носоглотки, які могли стати причиною отиту і візуалізує звуження отвору слухової труби.
- Комп’ютерна томографія скроневої кістки — проводиться в особливо важких випадках. На рентгенограмі визначається легкість порожнин середнього вуха, ушкодження слизової оболонки і ланцюга слухових кісточок. Також визначається щільність і локалізація серозної рідини.
Комплекс інструментальних методів діагностики дозволяє поставити достовірний діагноз і почати лікування.
Тимпанометрия при ексудативному отиті
Методика оцінки тиску в барабанній порожнині, функціональних особливостей барабанної перетинки, слухових кісточок і труби — це тімпанометрія. При ексудативному запаленні середнього вуха, вона відноситься до обов’язкових досліджень.
Для проведення тімпанометрії використовують спеціальний зонд, який встановлюють в слуховий прохід. Прилад підключають до насоса, звуковому генератору і мікрофона. Генератор створює звуки різної тональності, насос регулює і змінює тиск в слуховому проході, а мікрофон визначає зворотні сигнали, що відбиваються від стінок барабанної перетинки і середнього вуха.
За допомогою даного дослідження визначається ступінь рухливості кісточок і барабанних перетинок, наявність запального ексудату та інших патологій. За тривалістю процедура займає не більше 10 хвилин.
Тип тимпанограм при ексудативному отиті
Тестування на акустичний ІММІТАНСУ — це дослідження, спрямоване на отримання даних про закінчення середнього вуха. Тимпанометрия визначає еластичність барабанної перетинки. Якщо на внутрішній структурі органу слуху є рубцеві зміни, подряпини через різницю тиску або скупчення секрету в середньому вусі, то це підвищує акустичний імпеданс і знижує акустичну еластичність, тобто провідність для звуків.
Тимпанограм має кілька типів:
- Тип А — це записи, характерні для високої повної провідності при крутому градієнті і повітряному тиску на середнє вухо. Відображає нормальний статус органу слуху.
- Тип В — записи низької провідності і негативного / непродовження тиску на середнє вухо. Вказують на порушення в середньому вусі з підвищеним опором.
- Тип С — знижена провідність з поступовим градієнтом або негативним тиском в середньому вусі.
Тип В і С можуть вказує на наявність рідини в середньому вусі, тобто процес ексудації, перфорацію барабанної перетинки або її рубцеві деформації, наявність новоутворень в середньому вусі або на відсутність взаємозв’язку між поверхнями звукопроводящих кісток середнього вуха.
Дані тімпанометріческого дослідження не мають самостійної діагностичної цінності і вимагають проведення додаткових досліджень з оцінкою порога кісткової і повітряної провідності, порога чутності, отоскопії і інших аудіометричних показників.
ua-m.iliveok.com
Гострий середній отит : Причини, симптоми, діагностика, лікування
Цілі лікування гострого середнього отиту: регрес запальних змін в середньому вусі, нормалізація слуху і загального стану хворого, відновлення працездатності.
Показання до госпіталізації
Показанням до госпіталізації є вік хворого до двох років, а також незалежно від віку важке і (або) ускладнений перебіг гострого середнього отиту.
Немедикаментозне лікування
Протизапальну і болезаспокійливу дію на початкових етапах розвитку запального процесу в середньому вусі мають фізіотерапевтичні методи впливу: солюкс, УВЧ, зігріваючий компрес на околоушную область.
Медикаментозне лікування
У першій стадії захворювання показано призначення вушних крапель, що володіють місцевою протизапальною і аналгетичну дію, інтраназальних судинозвужувальних засобів(декенгестантов), що забезпечують відновлення носового дихання і прохідності слухової труби.
Ефективність місцевого застосування антибіотиків у вигляді вушних камінь при гострому середньому отиті вимагає підтвердження. В першу чергу це пов’язано з тим, що при закапуванні розчину антибіотика в зовнішній слуховий прохід його концентрація в порожнинах середнього вуха не досягає терапевтичних значень. Крім того, слід пам’ятати про ризик виникнення ускладнень на внутрішнє вухо при застосуванні крапель, що містять ототоксичні антибіотики.
При наявності запальних змін в порожнині носа доцільні обережні промивання носа 0,9% розчином хлориду натрію, евакуація (аспірація) назального секрету.
Жарознижуючі препарати застосовуються при підвищенні температури до 39º С і вище.
Системна антибактеріальна терапія показана у всіх випадках середньотяжкого і важкого перебігу гострого середнього отиту, а також у дітей у віці до 2 років і у пацієнтів з імунодефіцитними станами. При легкому перебігу [відсутність виражених симптомів інтоксикації, больового синдрому, гіпертермії (до 38 ° С)] від призначення антибіотиків можна утриматися. Однак при відсутності позитивних зрушень у розвитку захворювання протягом доби слід вдатися до антибіотикотерапії. При емпіричної антибіотикотерапії гострого середнього отиту перевагу слід надавати препаратам, спектр дії яких перекриває стійкість найбільш ймовірних збудників захворювання. Крім цього, антибіотик в ефективній концентрації повинен накопичуватися в осередку запалення, володіти бактерицидною дією, відрізнятися безпекою і добре переноситься. Важливо також, щоб пероральні антибіотики мали гарні органолептичними властивостями, були зручні для дозування і прийому.
При емпіричної антибактеріальної терапії гострого середнього отиту препаратом вибору є амоксицилін. Альтернативними препаратами (призначаються при алергії до бета-лактамів) є сучасні макроліди. При відсутності клінічної ефективності протягом 2 діб, а також пацієнтам, які отримували антибіотики протягом останнього місяця, доцільно призначення амоксициліну + клавуланової кислоти, альтернативними препаратами є цефаллоспоріни II-III поколінь.
При легкому і середньотяжкому перебігу показано пероральне застосування антибіотиків. При важкому і ускладненому перебігу процесу антибактеріальну терапію необхідно починати з парентерального введення препарату, а після поліпшення стану хворого (через 3-4 діб) рекомендується переходити на пероральний прийом (так звана ступінчаста антибіотикотерапія).
Тривалість антибактеріальної терапії при неускладненому перебігу становить 7-10 днів. У дітей у віці до 2-х років, а також у хворих з обтяженим анамнезом, важким перебігом захворювання, наявністю отогенних ускладнень терміни застосування антибіотиків можуть бути збільшені до 14 днів і більше.
Обов’язкова оцінка ефективності антибіотикотерапії через 48-72 ч. При відсутності позитивної динаміки протягом гострого середнього отиту необхідна зміна антибіотика.
Важливим компонентом патогенетичної корекції змін слизової оболонки слухової труби і порожнин середнього вуха є обмеження дії прозапальних медіаторів, з цією метою можливе призначення фенспірид.
Хірургічне лікування гострого середнього отиту
При відсутності спонтанної перфорації барабанної перетинки у хворих на гострий гнійний середній отит (гострий середній отит, стадія II а), наростання (збереженні) гіпертермії і ознак інтоксикації показаний парацентез барабанної перетинки.
Зразкові терміни непрацездатності при неускладненому перебігу захворювання становлять 7-10 днів, при наявності ускладнень — до 20 днів і більше.
Подальше ведення
При рецидивуючих гострих середніх отитах показано обстеження носоглотки, з метою оцінки стану глоткової мигдалини, усунення назальной обструкції і вентиляційних розладів слухової труби, пов’язаних з аденоїдні вегетації. Також необхідні консультації алерголога та імунолога.
Інформація для пацієнта повинна містити рекомендації щодо правильного виконання лікувальних призначень і маніпуляцій (застосування вушних крапель, промивання носа) в домашніх умовах, заходи профілактики простудних захворювань.
ua-m.iliveok.com
Зовнішній отит – причини, симптоми, методи лікування
Зовнішній отит, або просто кажучи запалення зовнішнього слухового проходу – захворювання нерідке, особливо поширене воно у дітей.
Як лікувати зовнішній отит? Давайте спочатку з’ясуємо, що існує два різних види зовнішнього отиту: органічний і дифузний отит отит. І в тому і в іншому випадку причиною захворювання стає занесена інфекція. Але все не так просто. Давайте розберемося.
Зовнішній отит – причини виникнення
Існує маса причин виникнення зовнішнього отиту та цілий ряд факторів, здатних створити сприятливі умови для розвитку захворювання.
Загальні причини зовнішнього отиту
Причинами зовнішнього отиту можуть стати:
- Бактеріальна інфекція – зазвичай захворювання викликаютьБактеріальна і грибкова інфекція є основною причиною виникнення зовнішнього отиту такі бактерії, як синьогнійна паличка або золотистий стафілокок.
- Себорейний дерматит – стан шкіри, в якому сальні залози виробляють значну кількість шкірного сала і відбувається лущення і запалення, що зачіпає іноді і вуха. Докладно про себорейному дерматиті читайте тут – Себорейний дерматит: причини, симптоми, лікування, фото.
- Інфекція середнього вуха (середній отит) – інфекція, що знаходиться глибоко в вусі при її виході назовні іноді здатна стати причиною зовнішнього отиту.
- Грибкова інфекція – сотні видів цвілевих грибів Aspergillus і Candida Albicans (який також викликає молочницю). Грибкові інфекції зустрічаються частіше, якщо ви використовуєте антибактеріальні або стероїдні вушні краплі протягом тривалого періоду часу.
- Роздратування або алергічні реакції – отит може виникнути реакції на щось, що контактує з вашими вухами, наприклад, вушні препарати, беруші, шампунь або піт.
Симптоми зовнішнього отиту можуть також повторно проявитися у разі незавершеного лікування.
По темі: Запалення зовнішнього вуха – причини, симптоми, лікування.
Можливі причини зовнішнього отиту
Нижче наведені фактори не є безпосередніми причинами виникнення зовнішнього отиту, але вони здатні спровокувати його появу.
Підвищена вологість
Плавання (в особливості, в забрудненій воді), пітливість і перебування у вологому середовищі може підвищити ризик виникнення зовнішнього отиту. Рідина, що потрапляє у вушний канал і знаходиться там протягом деякого часу може стати причиною розвитку інфекції.
Вода може змити вушну сірку, що може викликати свербіж. Розчісуючи зовнішній вушний канал, ви можете нанести пошкодження вашій шкірі, що зробить зовнішній слуховий канал більш уразливими до інфекцій. Волога також забезпечує ідеальне середовище для розмноження бактерій і в меншій мірі для грибкової інфекції (див. Грибковий отит – симптоми, лікування в домашніх умовах).
Пошкодження вуха
Ваш слуховий прохід дуже чутливий і може легко бути подряпаний при його посиленою очищення ватяними паличками або пальцем. Ви також можете пошкодити його, неправильно або неакуратно вставляючи в вухо навушники або затички для вух.
Хімічні засоби
Можливість виникнення зовнішнього отиту зростає якщо ви застосовуєте в області вух різні засоби, такі як лак або фарба для волосся, або пом’якшувачі вушної сірки.
Захворювання шкіри
Певні шкірні захворювання в деяких випадках можуть також стати причиною виникнення зовнішнього отиту. До них можна віднести:
- Себорейний дерматит;
- Псоріаз;
- Екзема;
- Акне.
Алергії
Якщо ви страждаєте алергічним ринітом або астмою, ви знаходитесь у зоні підвищеного ризику розвитку зовнішнього отиту.
Ослаблений імунітет
Люди, що проживають в несприятливих умовах і мають убогий живильний раціон; люди, які страждають на цукровий діабет або рак (при лікуванні хіміотерапією) та ін. патологічних станах при яких імунітет людини значно знижений, піддаються значному ризику появи і розвитку зовнішнього отиту.
Симптоми зовнішнього отиту
Симптоми зовнішнього отиту можуть проявлятися по-різному, зачіпаючи вухо і прилеглі до нього місця. Існує дві можливі форми зовнішнього отиту: гостра і хронічна. Давайте по порядку розглянемо симптоми цих двох видів зовнішнього отиту.
Гостра форма зовнішнього отиту – симптоми
Людина страждає зовнішнім отитом може відчувати:
- Больові відчуття у вухах;Біль у вусі є одним з ознак зовнішнього отиту
- Підвищення температури тіла;
- Відчуття свербіння і роздратування в зовнішньому слуховому проході і навколо нього;
- Почервоніння і набряк зовнішнього слухового проходу;
- Відчуття тиску й повноти у вусі;
- Покриття лусочками шкіри навколо вушного каналу і її лущення;
- Рідкі і водянисті або густі гнійні виділення з вуха;
- Підвищена чутливість при дотиках до вуха і під час рухів щелепою;
- Запалення і набряк мигдаликів у горлі;
- Зниження гостроти слуху.
Зовнішній отит іноді виникає в тому випадку, коли волосяний фолікул всередині вуха уражається бактеріями. Це призводить до утворення шрамів або фурункула (гострого гнійно-некротичного запалення). У цьому випадку вам, можливо, вдасться побачити прищ або фурункул в дзеркалі. Ні в якому разі не намагайтеся видавлювати прищі або фурункули у вусі, оскільки це загрожує зараженням найближчих тканин і погіршення вашого стану. При прояві симптомів зовнішнього отиту необхідно застосувати традиційний спосіб лікування.
Дізнайтеся більше про гострому зовнішньому отиті.
Хронічна форма зовнішнього отиту – симптоми
Іноді, прояви зовнішнього отиту можуть зберігатися від декількох місяців до кількох років. Це явище відоме, як хронічний зовнішній отит. Людина страждає хронічним зовнішнім отитом може відчувати:
- Відчуття свербежу всередині слухового проходу і навколо нього, що носить постійний характер;
- Больові відчуття і стан дискомфорту у вусі, що посилюється при дотиках до нього – як правило, менше виражена, ніж при гострому зовнішньому отиті;
- Рідкі водянисті виділення з вуха;
- Відсутність вушної сірки;
- Наростання щільного сухого шару шкіри в вушному каналі (стеноз слухового проходу), звужено його і погіршує слух.
Дізнайтеся більше про хронічному отиті.
Зовнішній отит – методи лікування
Розглянемо різноманітні методи лікування зовнішнього отиту.
Лікування органічного зовнішнього отиту
Видалення гною з фурункула в ухеКак правило лікування даної форми отиту зводиться до видалення гною з фурункула після чого призначається протизапальна та антибактеріальна терапія. Для видалення гною з фурункула лікар робить невеликий надріз, гнійний стрижень витягується назовні, а слуховий канал очищається тампоном, просоченим перекисом водню або фурациліном. Після цього рана обробляється спеціальними антибактеріальними засобами.
Самостійне видавлювання гною категорично протипоказане у зв’язку з високим ризиком поширення гною вглиб вуха і в скроневу область, що загрожує серйозними наслідками. Хочеться також відзначити, що фурункул після його дозрівання і сам може лопнути, а гній вийде. Після видалення гною людині призначають антибактеріальні препарати місцевої дії у формі крапель або мазі. У разі виявлення великої кількості фурункулів в зовнішньому слуховому проході можливе застосування антибіотикотерапії.
Лікування дифузного зовнішнього отиту
Лікування дифузної форми отиту зводиться до придушення хвороботворних бактерій або грибків у вухах, зняття набряку і, якщо біль нестерпна прописують також знеболюючі препарати. Хвороботворні бактерії придушуються за допомогою перорального та місцевого застосування антибіотиків. Якщо ж виявлено отит грибкової природи, призначають протигрибкові препарати. Для ефективного впливу антибактеріальних і протизапальних мазей і крапель необхідно щодня акуратно очищати вухо від гною і сірки вушними паличками, просоченими попередньо перекисом водню.
На тлі перорального прийому антибіотиків призначають також препарати, дія яких спрямована на відновлення природної мікрофлори кишечника – пробіотики. Читайте про те, як приймати пробіотики після антибиотиов. Крім цього, також призначаються натуральні препарати стимулюють імунну систему.
Лікарські засоби місцевої дії, призначувані при зовнішньому отиті
- Антибактеріальні і протизапальні краплі: Офлоксацин, Кантибиотик, Норфлоксацин, Нормакс, Неоміцин.
- Антибактеріальні та протизапальні мазі: Целестодерм-В з гарамицином, Левомеколь, Флуцинар, Целестодерм, Тридерм.
Чого не варто робити при зовнішньому отиті?
- Щоб не посилити біль не варто капати в хворе вухо або змащувати його борним спиртом.
- Ні в якому разі не намагайтеся прогрівати вухо грілкою або спеціальною лампою для прогрівання.
Лікування отиту своїми силами – це завжди ризик виникнення ускладнень. Найкращим виходом буде своєчасне звернення до лікаря.
poradum.com