Як лікувати екзему на ногах і руках – домашнє лікування
Екзема — це шкірне захворювання, яке має алергічну природу. Як правило, екзема вражає кінцівки – руки або ноги. Позбутися від цієї недуги нелегко.
Як лікувати екзему на ногах і на інших ділянках тіла, яким народним методам боротьби з хворобою можна довіряти – це питання, які, напевно, цікавлять багатьох. Відповіді на них і присвячується дана сторінка.Екзема: види, чинники появи, небезпека
Ця недуга характеризується появою червоних сверблячих плям на шкірі, частіше всього – на руках. Шкіра на уражених ділянках стає сухою, на ній з’являються тріщини.
Екзема може мати різну етіологію, але найчастіше вона є реакцією організму на якийсь подразник. Медики виділяють три стадії розвитку екземи:
Еритематозна стадія. На цьому етапі хвороба проявляється у вигляді невеликих вогнищ почервоніння.
Папуловезикульозна стадія. Про цю стадію мова йде тоді, коли на місцях ураження з’являються пухирці з прозорим рідким вмістом.
Мокнуча екзема. Вона розвивається тоді, коли бульбашкові висипання лопаються і утворюють відкриті мокрі ранки.
Коркова екзема. Цю стадію ще називають сухою. Вона починається на етапі, коли мокнучі ранки підсихають і покриваються жовтуватими корочками. Поряд з підсохлими ранками, як правило, з’являються нові вогнища захворювання, захоплюючі всі великі ділянки шкіри.
Залежно від причини захворювання, виділяють справжню екзему, мікотичну, мікробну, біляранову, себорейну, дисгідротичну, мозолевидну, професійну, сикозиформну, варикозну і дитячу.
Існує також екзема сосків, яка вражає зазвичай годуючих жінок.
Існує безліч причин, по яких у людини може розвинутися така хвороба, як екзема. До факторів розвитку недуги відносяться:
Зниження імунітету. Екзема може з’явитися у тих, хто перехворів інфекційним захворюванням.
Генетична схильність до алергії.
Дефіцит вітамінів групи В, омега-3 і омега-6 кислот, деяких інших мікроелементів.
Грибкові ураження.
Захворювання органів ЖКГ.
Стреси, перевтома, депресія.
Гормональні збої.
Контакт з хімічними препаратами.
Паразити.
Неправильне харчування (любов до продуктів з різними хімічними добавками).
Узагальнюючи все вищесказане, можна зробити висновок, що екзема, як і інші шкірні захворювання, є проявом дисфункції внутрішніх органів і систем. Тому, починаючи лікувати цю недугу, хворій людині необхідно обов’язково пройти обстеження, щоб зрозуміти, які саме розлади стали справжньою причиною екземи. Досягти успіху в лікуванні цього шкірного захворювання допоможе також зміна режиму харчування. Це правило діє на екзему будь-якої ділянки шкіри: на руках, на ногах, на голові і т. д.
Екзема може мати серйозні наслідки. На уражених ділянках нерідко розвиваються інфекції, вилікувати які потім стає дуже нелегко.
До того ж постійний свербіж, який турбує людину, яка страждає екземою, заважає спати. На ґрунті безсоння можуть розвинутися багато неврологічних захворювань. Особливо сильний дискомфорт доставляє екзема на ногах.
Екзема на ногах: стратегії боротьби з хворобою
Найчастіше ноги вражає варикозна, мозолевидна, мікотична, десгідронічна і біляранова екзема. Якщо хвороба локалізується на ступні, пересуватися стає дуже боляче. Тому питання, як ефективно лікувати екзему на ногах, хвилює дуже багатьох. Для відповіді на нього потрібно, насамперед, визначити причину розвитку хвороби. Зробити це допоможе ряд тестів і аналізів, які дозволять лікарю точно зрозуміти, яка етіологія захворювання. В залежності від неї і необхідно вести лікування.
Мікотична екзема. Оскільки збудником хвороби є грибкова інфекція, лікування повинно бути спрямоване на усунення мікотичних колоній. Також при мікотичній екземі на ногах рекомендується приймати антигістамінні препарати: вони допоможуть вгамувати свербіж і набряки в уражених місцях. Не можна лікувати даний вид екземи гормональними мазями: це може призвести до загострення недуги. Народна медицина при грибковому ураженні на ногах радить застосовувати ванни з морською сіллю. Для приготування такої ванни слід додати у літр гарячої води 50 г солі, а потім в цьому розчині тримати ноги не менш 20 хвилин. Робити ванночки слід двічі на добу. Вже через два дні такої терапії мокнуча екзема підсихає.
Біляранова екзема виникає на місці якоїсь травми. Нерідко паратравматична екзема з’являється на нозі після ампутації пальця або ступні. Таке ускладнення частіше пояснюється не мікробною інфекцією, а зниженням імунітету, тому при такій екземі на нозі нерідко призначають курс препаратів, що підтримують захисні сили організму. У випадках, коли хвороба викликається стафілококами або стрептококами, хворому призначають антибіотики.
Мозолевидна екзема відрізняється своїм зовнішнім виглядом: при даному захворюванні шкіра потовщується і стає схожою на мозоль. Дане захворювання обумовлюється декількома факторами. Як правило, цей вид екземи з’являється на ногах або руках у людини, яка часто контактує з хімічними сполуками. Також патологічні зміни з’являються на тих місцях шкіри, які зазнають механічного тертя. Лікувати мозолевидну екзему на ногах або руках слід тільки під наглядом лікаря. Як правило, фахівці призначають імуностимулятори, седативні та антигістамінні препарати, заспокійливі, сорбенти і гормональні мазі. Народна медицина рекомендує в домашніх умовах прикладати до ураженої ділянки лист алое або каланхое. Добре знімає свербіж і допомагає загоїти тріщини в осередку ураження обліпихове масло, яке рекомендується прикладати до хворого місця.
Варикозна екзема. Дане захворювання виникає на місці варикозного розширення вен. Причини патології – травми, мацерація шкіри внаслідок частого застосування компресів, алергія на мазі. Лікування захворювання є комплексним. Воно передбачає використання компресійного бандажа для поліпшення циркуляції крові і застосування засобів, що знімають запалення і загоюють рани. При мокнучій екземі бандаж не надягають. В домашніх умовах для усунення неприємних симптомів можна звернутися до засобів народної медицини: компрес з тертої картоплі (при екземі), капустяного листа, компрес з полину.
Дисгідротична екзема на ногах, як правило, має алергічний характер. Іноді поява бульбашок з прозорою рідиною спостерігається після сильного нервового потрясіння. Головні методи лікування – використання седативних та антигістамінних засобів. Можна також лікувати цю недугу в домашніх умовах настоями кори дуба або деревію. Народна медицина радить ще змащувати уражені місця обліпиховою олією.
Існують також загальні рекомендації для лікування екземи будь-якої етіології, які в комплексній терапії допоможуть прогнати хворобу раз і назавжди.
Лікування екземи: загальні правила боротьби з патологією
Більшість медиків впевнене: екзема – це зовнішнє вираження організмом внутрішнього неспокою людини. Тому при появі цієї хвороби необхідно обов’язково знайти спосіб знімати стрес, відволікатися від негативних думок і емоцій. Тільки повний емоційний спокій може гарантувати одужання.
При екземі також допоможе:
Прийом протиглистових препаратів. Сучасні засоби від кишкових паразитів ефективно борються з різними видами глистів і при цьому практично не дають побічних ефектів. Тому кожній людині, яка страждає шкірними захворюваннями, необхідно проводити таку профілактику глистової інвазії двічі на рік.
Прийом пребіотиків. Здорова мікрофлора кишечника є найголовнішим засобом захисту людського організму від будь-яких інфекцій. Крім того, що лактобактерії та біфідобактерії в комплексній терапії допоможуть позбутися від екземи на руках, ногах або інших ділянках тіла, вони ще й благотворно позначаться на загальному стані шкіри.
Прийом вітамінів групи В і поліненасичених жирних кислот: дефіцит цих мікроелементів призводить до нервових розладів і шкірних захворювань. Досить усунути цей дефіцит – і багато хвороб підуть.
Обмеження контакту з подразниками. Якщо екзема на ногах виникає після використання якоїсь мазі – від неї краще відмовитися. При шкірних розладах на ногах або руках також рекомендується носити одяг тільки з натуральних тканин, використовувати побутову хімію як можна рідше, не надягати тісні чоботи.
Іншими словами, вилікувати повністю екзему на ногах або руках цілком реально. Головне – поставити правильний діагноз у компетентного фахівця і слідувати його порадам. Тільки ні в якому разі не займайтеся самолікуванням: поки ви будете боротися з «екземою», на її місці може «вирости» щось набагато більш серйозне і небезпечне.
stm.net.ua
как подавить грибок и вылечить заболевание?
Здравствуйте, дорогие читатели! Сегодня хочется поговорить на такую тему, как нужно правильно лечить микотическую экзему.
Даже при установлении правильного диагноза подобрать действенное лечение для каждого отдельного пациента крайне сложно. Давайте поговорим о болезни и ее лечении более детально.
Микотическая экзема в медицине считается микробным подвидом заболевания. Бывает как острая, так и хроническая форма патологии.
Возбудителем недуга выступает патогенный грибок, который поражает ногти, ладони или стопы человека. В результате, у больного возникает аллергия на продукты жизнедеятельности, что связано, как правило, со снижением иммунной системы организма. Кожный покров видоизменяется.
Можно ли заразиться данной болезнью?
Заражение грибком возможно, что чаще всего происходит при использовании одного полотенца, обуви, перчаток и других бытовых предметов.
Но вряд ли из-за этого у вас появится экзема, хотя небольшой процент ее возникновения все же присутствует. Заболеть данным недугом можно, если вы страдаете аллергией на составляющие части гриба, имеете нарушение нервной системы, у вас ослаблен иммунитет.
Существует информация, что для появления данного типа экземы, как и любого другого, огромную роль играет наследственность.
Какие характерные признаки заболевания?
Болезнь появляется в зоне поражения либо там, где раньше было замечено грибковое повреждение: на коже голени, ладоней, ступней, как видно на фото.
Изначально появляются пузыри беловасого оттенка, которые внешне очень схожи на рисовые крупинки. Далее кожный покров краснеет, на нем образуются пузыри с содержимым.
После вскрытия образований появляются корочки, которые отшелушиваются, что придает коричневатый оттенок коже.
Данный процесс обычно прекращается и проходит, но болезнь будет рецидивировать в будущем при отсутствии целесообразного лечения.
Как лечить микотическую экзему?
Прежде всего, лечение микотической экземы должно быть комбинированным. Помните, что принимая сразу огромное количество лекарств либо резко меняя тактику лечения, вы вызовете еще большую аллергическую реакцию.
Обязательно соблюдайте принципы молочно-растительного питания. Исключите из своего рациона копчености, соленую и аллергенную пищу.
Выпивайте каждый день до двух литров чистой качественной питьевой воды без газа. Как можно меньше мочите болезненные места.
Официальная медицина предлагает следующие меры терапии:
- следует принимать препараты противогрибкового действия. Зачастую достаточно использования мазей для локального применения, однако пораженные участки удается устранить лишь посредством системного лечения;
- противоаллергические и антигистаминные медикаменты;
- лекарства на растительной основе (пустырник, валериана).
Если имеются нарушения эндокринной системы в организме, что поспособствовало аллергии, доктора назначают кортикостероидные средства.
Это могут быть медикаменты для локального использования или уколы. Препараты не стоит принимать в случае обострений патологического процесса, так как гормоны вызывают стремительное распространение инфекции.
Очень важным является собственное отношение к своему организму. Если вы страдаете данным заболеванием, тогда приложите максимальные усилия, чтобы не повреждать больные зоны, также придерживайтесь таких принципов:
- исключите взаимодействие с химическими средствами;
- скрывайте больные места под одеждой;
- избегайте стрессовых ситуаций.
Систематически тщательно обрабатывайте пораженные части при помощи раствора борной кислоты и других средств для заживления. Делайте себе ванночки с антисептическими растворами или добавлением трав.
В виду того, что патология считается аллергической болезнью, следует полностью исключить из жизни все раздражающие факторы, взаимодействие с которыми усложняет процесс.
Соблюдайте гипоаллергенную диету и устраните все вредное из меню (сладости, цитрусовые, жирная еда и т.д.).
Возьмут ли в армию?
Меня недавно спросил сосед, берут ли в армию при экземе. Конечно, этот вопрос беспокоит многих родителей.
Только те пациенты, которые перенесли все прелести болезни, знают, что работать в таком состоянии невозможно, меняется самочувствие и нарушается сон.
Конечно, при рецидивах болезни, человек не в силах защищать свою страну. Но у нас есть действующее законодательство, от которого нужно отталкиваться в данной ситуации.
В интернете представлена целая статья по этому поводу, которую вы можете прочитать вот здесь. Надеюсь, она будет вам полезна и ответит более развернуто на ваш вопрос.
Лечение нетрадиционными способами
Ванночки и компрессы. Специальные отвары прекрасно помогают в борьбе с недугом. Требуется заварить дубовую кору 1 стакан в литре кипятка.
Обязательно довести до кипения, добавить половину стакана тысячелистника и столько же череды. Смачивайте марлю и делайте компрессы.
Укутывайте сверху шерстяным шарфом. Влейте полученную смесь в емкость и держите в ней пораженные места приблизительно полчаса, после чего не смывайте кожу.
Картофель. Потрясающий результат оказывает картофельный сок, из которого следует на ночь делать компрессы.
Для усиления результата, нужно добавить чайную ложку меда в половину стакана с сырым картофелем. Вы будете приятно удивлены скорейшим исцелением поражений.
Облепиха. Облепиховое масло – прекрасное средство борьбы с болезнью. Используйте в виде мази локально по 2 мл в день.
В результате, вы увидите, как будет исчезать зуд, кожа перестанет шелушиться, отступит боль, уменьшится отечность, быстро рассосется инфильтрат.
Лечение при помощи народной мази. В продаже представлено множество мазей от экземы. Но мы приготовим эффективную мазь по народной методике самостоятельно.
Для этого вам понадобятся: оливковое масло 100 мл, 15 гр листьев грецкого ореха. Ингредиенты смешиваются и настаиваются неделю.
После чего нужно прокипятить в течении трех часов, процедить тщательно и снова прокипятить около получаса. Добавьте небольшое количество воска и перемешайте. Несколько раз в день наносите мазь на больные зоны.
Профилактика болезни подразумевает своевременное лечение кожных патологий, а также устранение причин, провоцирующих недуг.
Очень важным является здоровое питание и регулярные занятия спортом. Всего хорошего, уважаемые читатели, будьте здоровы!
Автор статьи: Елена Смирнова (врач-дерматолог)
kozhatela.ru
Екзема: причини, симптоми і лікування народними засобами
Екзема: причини, симптоми і лікування народними засобами © Depositphotos
Екзема— гостре або хронічне запальне захворювання шкіри, що має алергічну природу, не передається при контакті, проявляється у вигляді різноманітних висипань на шкірі, іноді з печінням, свербінням і схильністю до рецидивів. Назву хвороба отримала через запалення у вигляді бульбашок, схожих на бульбашки киплячої води («eczeo», грец. — «скипати») — екзематозних бульбашок.
До того ж це ще поліетіологічний різновид захворювання, тобто до його проявів можуть привести багато факторів, проте кожен з них окремо не може служити причиною виникнення хвороби. Таким чином, екзема виникає як прояв порушень у роботі трьох систем організму: нервової, імунної, ендокринної. Часто екзема є сигналом при захворюваннях шлунково-кишкового тракту: холециститах, гастритах зі зміною кислотності шлунка, ентероколітах, хронічних запорах і наявності глистової інвазії в організмі.
Причини появи екземи
Всі причини, з яких виникає екзема, умовно можна розділити на зовнішні (ендогенні) та внутрішні (екзогенні). У зв’язку з тим, що захворювання має алергічний характер, до частіших причин появи екземи на руках зараховують вплив саме екзогенних алергенів. До них належать:
- Хімічні та рослинні барвники для одягу.
- Харчові барвники та консерванти.
- Хімічні речовини та ароматичні добавки в засобах побутової хімії.
- Вироби з гуми — рукавички, взуття та шкіряні вироби з додаванням гуми.
- Консерванти та барвники в косметиці. Особливо це стосується лаків для нігтів і волосся — якщо в сім’ї чутливість шкіри успадковується, то екзема може з’явитися не тільки у тієї людини, яка користується цими засобами. Ризикують захворіти всі родичі, які проживають на одній території.
- Парафенілендіамін — це компонент, який входить до фарби для волосся. Екзема на голові найчастіше виникає саме через цей компонент.
- Ювелірні вироби. Причому камені алергію не викликають. Тільки метали — золото, срібло, платина. Іноді екзема виникає в результаті алергічної реакції не на сам метал, а на його покриття — суміші некоштовних металів і хімічних речовин.
- Біжутерія та аксесуари — годинники, окуляри.
- Лікарські препарати.
- Рослини і шерсть домашніх тварин.
- Пил.
- Укуси комах.
- Грибкові інфекції.
- Продукти харчування.
- Лаки, фарби, будівельні матеріали.
- Нерідко екзема виникає як реакція на сонячне світло або холод.
Ендогенні (внутрішні) причини виникнення екземи.
- Мікроби в осередках інфекції — в мигдалинах при ангіні, в каріозних зубах, в ранах, що загоюються.
- Захворювання, викликані глистами.
- Порушення в роботі ендокринної системі — цукровий діабет, тиреотоксикоз, порушення вироблення гормонів надниркових залоз.
І все-таки ключовим механізмом, що запускає екзему, є алергічна реакція.
У сучасній медицині алергічні процеси пояснюються як патологічна імунна реакція, що супроводжується пошкодженням і запаленням тканин організму, тому в патогенезі екзематозного процесу основне значення приділяють різним імунним дефектам. Відомо, що у хворих на екзему виражена дисгаммаглобулінемія (надлишок IgG, IgE і дефіцит IgM), зменшено число функціонально активних Т-лімфоцитів, знижена загальна кількість Т-клітин, змінено співвідношення хелперних і супресорних субпопуляцій клітин імунітету, тому кількість В-лімфоцитів збільшена. Найбільш виражене порушення імунної відповіді виявляється у хворих, носіїв ізоантигенів А, М, N і резусу D +.
Слабкість імунітету проявляється в ігноруванні або занадто сильній відповіді на наявність постійних мікробних і бактеріальних антигенів з формуванням хронічного повторюваного запалення в шкірі. Разом із тим існує розуміння екземи і як нейрогенного захворювання, що виникає під впливом нервового перенапруження і стресу.
Класифікація і різновиди екземи
Оскільки виникненню екземи сприяє безліч факторів, виділяють кілька різновидів екземи залежно від причини, розташування уражених ділянок і характеру проявів захворювання
Справжня або ідіопатична екзема — процес захворювання починається гостро з виникненням везикул із серозним вмістом. Уражена шкіра червоніє, з’являються дрібні тріщини, свербіж. Якщо захворювання переходить у хронічну форму, набряк збільшується, і на місці дрібних ерозій виникають тріщинки. Гострий процес поступово переходить у хронічний перебіг, який може тривати роками.
Дисгідротична є різновидом справжньої. Висип з’являється на бічній поверхні пальців рук і ніг, на долонях і на підошвах. Вона обов’язково хронічна, а свербіж і печіння сильніше, ніж при звичайній екземі.
Мікробна екзема розвивається, коли причиною захворювання є стафілококи або стрептококи, навколо і поверх інфікованих ран, подряпин, саден, трофічних виразок. Шкіра покривається гнійними кірочками. Цей різновид екземи частіше буває на ногах. Виділяють кілька форм мікробної екземи: нуммулярна; варикозна; посттравматична; сикозіформна; екзема сосків.
Мікотична (грибкова) екзема виникає коли відбувається ураження шкіри грибком. Найчастіше вона виникає в ділянці нігтів і пальців ніг. Це та сама інфекційна екзема, якою всі так бояться заразитися. Грибкова екзема сама по собі не заразна. Людина може тільки підхопити грибок, який може викликати, а може і не викликати екзему.
Себорейна екзема виникає при порушенні роботи сальних залоз. Вона розвивається там, де їх найбільше: на голові, між лопатками, під колінами, на лобі. Вогнища запалення жовті або жовто-бурі. Вони представлені у вигляді бляшок або лусочок, які складаються в різні візерунки.
Професійна екзема виникає в результаті довгого контакту з агентом, що подразнює шкіру. Екзема може проявитися на будь-якому, відкритому в процесі роботи ділянці шкіри після одиничного або тривалого впливу. Ознаки у неї такі ж, як і в істинної екземи.
Розрізняють два типи екземи за характером висипань:
- Суха екзема — характеризується сухістю шкіри, появою тріщин, почервонінням, лущенням, свербінням. Локалізується на руках і ногах.
- Мокнуча екзема — характеризується сильним почервонінням шкіри, висипом з дрібних бульбашок або мокрою плямою. Проявляється на голові під волоссям, на внутрішній стороні ліктів і колін і на грудях. Супроводжується сильним свербінням, печінням.
Симптоми екземи
Основним симптомом екземи є висип. Дратівливе відчуття печіння та свербежу виникає незалежно від виду захворювання. Якщо екзема суха, бульбашок з рідиною з’являтися не має. Для сухої екземи також характерна дуже суха шкіра.
Якщо видно маленькі бульбашки, то це мокнуча екзема. Якщо її не лікувати, протягом часу частина бульбашок перетворюється на вузлики з гноєм. Лусочки і гнійні виразки — також ознаки екземи.
Діагностика екземи
Діагноз гострої екземи ставлять на підставі її особливостей. Екзема є одним із найбільш поширених захворювань шкірних покривів з важкою і рідкісною діагностикою етиологічного фактора. Запальні зміни при гострій екземі поширюються на сусідні ділянки.
Ключовим механізмом, що запускає екзему, є алергічна реакція. © Depositphotos
Це поліморфне захворювання, тобто на ураженій ділянці локалізується кілька стадій її розвитку. Гострий перебіг екземи нерідко швидко купірується без лікування, але також можуть траплятися форми, що важко піддаються лікуванню. Вона часто після лікування може давати рецидиви. Переважним клінічним симптомом є свербіж, і тільки в мокнучі стадії починають переважати больові симптоми.
Іноді можна швидко діагностувати причину екземи в лабораторії, а іноді процес тривалий і безрезультатний.
У кожному разі знадобиться або здати кров на аллергопанель, або зробити алергопроби на шкірі. І в тому, і в іншому випадку будуть шукати алергени, що викликають таку реакцію, і поставлять діагноз — це найшвидший спосіб дізнатися причину екземи, а значить, і усунути її.
Лікування екземи
Загальні рекомендації для лікування екземи:
- Обов’язкові консультації з лікарем. Екзема — захворювання, котре хоч і має загальні особливості, носить індивідуальний характер, тому і курс лікування має проходити під наглядом лікаря.
- Суттєве значення має раціональний здоровий режим життя і харчування.
- Дотримання гігієни при всіх формах екземи. Але при великих вогнищах поразки прийняття ванни та душу слід тимчасово скасувати. Профілактичні ванни з настоями ромашки, дубової кори тощо мають благотворний вплив, заспокоюючи свербіж.
- Протипоказаний одяг з вовни і синтетики.
- Слід виключити використання побутової хімії.
Лікарська терапія включає в себе:
- Гормони — у вигляді мазей;
- Антибактеріальні або протигрибкові мазі;
- Заспокійливі препарати;
- Вітамінні комплекси;
- Антигістамінні засоби;
- Імуномодулятори.
Людям з генетичною схильністю до алергічних захворювань потрібна спеціальна дієта при екземі. © Depositphotos
Дієта при захворюваннях екземи має свої особливості в кожному конкретному випадку, але найчастіше в раціоні мають бути відсутні:
- гострі страви;
- копчені страви;
- алкоголь;
- консервовані продукти, соління;
- кава.
Максимально слід обмежити вживання:
- кухонної солі;
- цитрусових;
- солодощів і хлібобулочних виробів;
- чаю.
При екземі призначається переважно молочно-рослинна дієта.
Готувати їжу найкраще на пару або варити її.
При сухій екземі народні способи лікування екземи зволожують і пом’якшують шкіру.
- Очистити сиру картоплину від шкірки і дрібно натерти на тертці. Віджати і загорнути в паперовий рушник. Прикладати до ураженого місця чотири рази на день.
- Віджати сік з картоплі і просочити ним стерильну марлеву пов’язку. Накладати її на 15-20 хвилин щодня по 3 рази.
- Якщо є суха екзема на руках, лікування полягає саме в накладанні пом’якшувальної пов’язки з сумішшю з капусти та білка. Необхідно подрібнити капусту в блендері і змішати з яєчним білком. Через марлеву пов’язку прикладати до вогнища запалення 2 рази на день.
- Екзема на ліктях лікується за допомогою відвареної капусти. Листи капусти необхідно відварити в молоці і прикладати на лікті 4-5 разів на день.
Екзему лікує лікар-дерматолог. Дивись відео з коментарями лікаря про цю хворобу:
А якщо хочеш дізнатися про 5 найбільш ефективних скрабів для обличчя, які легко повторити в домашніх умовах, читай цю статтю.
ЧИТАЙ ТАКОЖ:
Всі найяскравіші та найцікавіші новини дивись на головній сторінці жіночого онлайн-ресурсу tochka.net
Підписуйся на наш telegram і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!
lady.tochka.net
Микотическая екзема — причини, симптоми, лікування, профілактика
Микотическая екзема – захворювання, яке вражає епідерміс шкіри в результаті впливу токсичних речовин, що виділяються патологічними грибками. Грибкова екзема виявляється, в основному, в областях шкіри з ніжним покривом: пахвові ямки, під коленьями, згини рук, долоні, пальці, ступні ніг. Без належного лікування микотическая екзема може поширюватися на інші ділянки шкірного покриву, тим самим завдаючи людям багато занепокоєнь як фізичного, так і емоційного плану. Щоб правильно боротися з цією хворобою, треба бути добре ознайомленим з причинами її появи, механізмом розвитку і симптомами. Ця стаття допоможе в цьому розібратися.
Механізм розвитку недуги
Микотическая екзема розвивається з різних причин, але в основному це:
Також спровокувати розвиток такої хвороби, як микотическая екзема, можуть наявні алергічні реакції на речовини грибкових агентів. Але, в більшості випадків такий вид екземи розвивається в результаті проникнення грибків на ділянки верхнього шару дерми, яка була пошкоджена. Це створює прекрасні умови для життєдіяльності і розмноження патологічних грибків.
Симптоми ураження шкіри мікозами дуже явні. В основному вони з’являються в місцях дерматологічних пошкоджень і проявляються:
Всі вищеперелічені зміни на шкірі супроводжуються сверблячкою, печінням та болем у місцях ураження шкіри грибком. Це позбавляє багатьох хворих повноцінного сну, пригнічує емоційно. Якщо вчасно не почати лікування, то микотическая екзема перейде в хронічну форму і часто рецидивувати.
Лікування, профілактика хвороби
Микотическая екзема, як і всі інші види екзем, успішно піддається лікуванню, якщо його правильно проводити. Для початку потрібно звернутися за консультацією до лікаря дерматолога. Однак, перед початком лікування важливо зрозуміти яка причина появи грибкової екземи. Добре було б пройти повне обстеження організму і виявити хвороби внутрішніх органів, що може бути є провокаторами недуги. Якщо такі будуть виявлені, то доведеться лікувати хворобу комплексно, що є найкращим варіантом.
До основної групи медикаментозних препаратів, які допомагають усунути симптоми хвороби, є:
Для успішного лікування такої хвороби, як грибкова екзема, необхідно налагодити свій раціон харчування. Пам’ятайте, шоколад плоди цитрусових рослин тільки підсилять і так турбує людини свербіж, печіння шкіри. В період лікування потрібно якомога більше вживати овочів, каш із злакових, кисломолочних продуктів. Виключити треба їжу, в якій багато жирів, смажену, гостру. Намагатися готувати страви у відвареному або запеченому вигляді.
Засоби народної медицини в лікуванні
Користуючись рецептами народної медицини, можна в домашніх умовах приготувати ліки від екземи. Добре допомагають зняти запалення ванночки для рук на основі ромашки, календули, шавлії, морської солі; компреси з кашки сирої картоплі, листя капусти, проварених в молоці, березових бруньок.
Відмінні примочки проти грибкової екземи виходять за таким рецептом:
трава вербени – 10 г, ромашка аптечна – 5г, пелюстки троянди – 10г, дубова кора – 10г, листя шавлії – 5 г, трава хвоща польового – 10г. Всі компоненти перемішати, взяти 4 столові ложки, приготовленої суміші і залити все літром окропу, парити всю ніч. Процідити і застосовувати у вигляді примочок.
Листя ожини, квітки наготков, трава хвоща польового, варення з троянди садової, трава вербени, дубова кора. Взяти всіх видів по столовій ложці, залити холодною водою, варити 15 хвилин. Застосовувати зовнішньо.
Трава вероніки – 10г, трава фіалки триколірної – 10 г, трава череди – 10г. На літр окропу. Пити відвар протягом дня.
Можна приготувати дієву мазь із 100 г оливкової олії, 15 грам листків горіха (волоського). Дані компоненти треба змішати і поставити настоюватися на тиждень. Після чого варити 3 години, процідити, знову проварити 30 хвилин. Потім до масляної суміші додати трохи воску. Такою маззю потрібно змащувати уражені місця кілька разів на день.
Всередину можна приймати настій, приготований за таким рецептом: 20г подрібненого кореня цикорію дикого, стільки ж кореня кульбаби, листя вахти трилистий, плодів кропу і 40г кори крушини. Столову ложку трав’яного збору заливають склянкою окропу, варять 5 хвилин, відстоюють, проціджують. П’ють по 2-3 склянки на день.
Всі наведені лікарські засоби добре допомагають при грибкових ураженнях шкіри. У період лікування також важливо дотримуватися такі правила:
При всьому цьому, не забувати про важливість фізичних навантажень, які покращують не тільки фізичний стан, але й емоційне; міцний сон, здорове харчування. Скориставшись порадами зі статті, Ви зможете не тільки позбутися від микотической екземи, але навіть поліпшити загальний стан організму. Доброго здоров’я!
doctor03.in.ua
виды, фото, симптомы, причины и лечение
Что такое микробная экзема? Данная экзема, которую также называют бактериальная экзема, представляет собой воспалительный процесс, который протекает на кожном покрове и имеет аллергическую природу. Участки поражения свидетельствуют о том, что в этом месте присутствуют микробы или грибки.
Необходимо понимать, что микробная экзема носит вторичный характер. Поэтому нужно вовремя распознать признаки заболевания, и начать лечение. Ведь по статистическим данным, заболеванием болеют 12-27 % людей.
Причины микробной экземы
Самая распространенная причина возникновения заболевания – варикоз конечностей. Вторая причина относится к раздражителям и аллергенам. Люди часто раздражают кожный покров разнообразными химикатами, масками или лосьонами. Но, данное заболевание у человека по вышеописанной причине возникает только на фоне повторной экзематизации, это касается гнойных поражений.
Часто возбудителем заболевания становится гемолитический стрептококк, золотистый стафилококк или грибки, но только рода Candida.
Врачи выделили еще несколько факторов, по которым может возникать болезнь. К примеру, микробная экзема на руках и на теле возникает на фоне воздействия внутренних, а также внешних факторов.
Например:
- Проблемы желудочно-кишечного тракта, это могут быть расстройства или сопутствующие заболевания.
- При наличии у пациента болезней почек или печени.
- Нарушения в работе нервной системы.
- Эндокринные заболевания.
Помимо этого, было отмечено, что экзема может обнаружиться в месте хронического гнойного поражения. Это могут быть раны на кожном покрове или ссадины, ожог и трофическая язва.
Из дополнительных причин отмечается генетическая предрасположенность. Основной показатель считается только хромосомный набор, это относиться только к иммунному.
Микробная экзема виды и фото
В настоящее время различают только 5 основных видов. Каждый вид заболевания имеет свои особенности в клинической картине.
Бляшечная, иные названия нуммулярная или монетивидная. При таком виде возникает круглый очаг поражения. Но, в отличии от некоторых нижеперечисленных видов микробной экземы, при бляшечной форме воспалительный процесс небольшой. Он может составлять от 1-3 см. Границы образований на кожном покрове имеют четкие участки и сильный приток крови. Кожный покров отекает, появляется слой гнойных корок. Нуммулярная экзема возникает чаще в области конечностей (руки).
Второй вид – варикозная экзема. Причиной возникновения служит варикозное расширение вен или же при венозной недостаточности. На пораженном участке тела возникает язва, вокруг которой можно заметить экзематозный участок с сильной отечностью. Больного мучает зуд, чаще в вечернее время суток.
Посттравматический вид болезни возникает при нарушенном процессе заживления кожного покрова. Например, после операции, при сильной ране или незначительной ссадины.
Сикозиформная форма сопровождается воспалительным процессом фолликулов. Очаги поражения мокнущие, приносят сильный зуд больному. Сам очаг имеет ярко-красный цвет. Чаще признаки сикозиформной экземы возникают на подбородке, верхней губе или на наружных половых органах.
Последний вид называется экзема сосков, возникает преимущественно у женщин в период лактации или при наличии в анамнезе чесотки. Признаки заболевания ярко выраженные. Возникает сильный воспалительный процесс вокруг соска. Границы поражения четкие и мокнущие.
Основные симптомы микробной экземы
Сам очаг на кожном покрове имеет характерные особенности – асимметрию. В центре можно увидеть корочки, которые покрыты гноем. Если самостоятельно убрать корочку, то возникает эрозивная зона. Такая зона имеет вид колодца, внутри которого мокрый участок.
Чтобы отличить болезнь от иных видов экземе, важно запомнить. Что границы представлены криволинейным очертанием, которое в свою очередь сформировано отделяющим эпидермисом.
При заболевании возникает инфильтрация кожного покрова. Такой признак можно распознать самостоятельно. К примеру, если у вас область поражения окрашена в сине-красный цвет.
Из дополнительных симптомов отмечается сильный отек кожи, зудом и болезненностью.
Принципы диагностики микробной экземы
Помимо осмотра на приёме у врача, необходимо пройти бактериологическое обследование. В качестве исследуемого материала, врачи берут соскоб с пораженного участка. Затем тщательно исследуют содержимое под микроскопом.
Если выявляется данная экзема, то в бактериологическом соскобе обнаруживаются микотические клетки.
Если поместить взятый материал в питательную среду, можно быстро выявить возбудителя болезни.
В более тяжелом случае, врачи направляют больного на гистологическое обследование. Для подтверждения диагноза проводится определение уровня иммуноглобулинов, а также выявляется показатель Т-лимфоцитов.
Как лечить микробную экзему?
В качестве лечения назначается прием местных лекарственных препаратов, но только с системным воздействием на организм пациента. Также необходимо соблюдать правильное питание, следить за гигиеной.
Общие правила лечения:
- Не стоит с дерматологическим заболеванием перегревать тело и травмировать кожный покров.
- Необходимо быстро устранять очаги хронической инфекции.
- Желательно с такой проблемой носить вещи из натуральной ткани.
- Если у вас возникла варикозная форма заболевания, врачи рекомендуют носить резиновые чулки и одновременно лечить сопутствующее заболевание.
- Придерживаться молочно-растительной диеты. Длительность диеты и основные принципы питания вам расскажет доктор.
Местное лечение также должно присутствовать, чтобы устранить воспалительный процесс. Хорошо помогает примочки Резорцина, также можно использовать раствор бриллиантовой зелени. Если на эпидермисе мокнутие, то врачи прописывают Ихтиоловою мазь, Деготь.
В более тяжелом случае, используют антибиотики. Например: Бактробан, Деттол.
При подтверждении грибковой этиологии, нужно использовать в лечении противогрибковые мази. Чаще назначают Экзодерил, Лоцерил или Нистатиновая мазь.
Так как площадь поражения может достигать большого размера, назначает доктор спреи или мази, но с содержанием кортикостероида.
- Этаком.
- Целестодерм.
- Локоид.
При необходимости прописывают негормональные лекарственные препараты. Например: Эплан, Фенистил, Гистан.
Микробная экзема: системное лечение
Прием таблетированного препарата с широким спектром действия. Только так можно быстро устранить признаки болезни.
Антибиотики:
- Азитромицин.
- Цефазолин.
- Ампициллин.
Антигистаминные препараты:
- Лоротадин.
- Диазолин.
Седативные средства:
- Пустырник.
- Препараты брома.
- Валерьяна.
Помимо основного лечения, также необходимо пройти курс физиотерапии. В частности при таком недуге назначают УФО, лазеротерапия, если нет противопоказаний, озонотерапия или УВЧ. Курс лечения для каждого больного индивидуальный. Все зависит от степени тяжести болезни, общего состояния больного, а также сопутствующих заболеваний.
Народное лечение
Народные методы лечения также можно использовать при таком заболевании, но только после консультации с доктором. Для того чтобы быстро устранить зуд, больной может использовать спрей-антисептик Каметон или Ингалипт. Его можно приобрести в аптеке.
Примочки, также хорошо себя зарекомендовали, особенно при легком течении болезни. Для приготовления в домашних условиях примочки, вам необходимо.
- Череда.
- Крапива.
- Береза (почки).
- Трава тысячелистника.
- Зверобой.
Приготовление: все травы и почки взять в равном количестве, примерно по 20 грамм. Перемешать и заварить в воде (1 литр). После чего оставить настаиваться 2 часа.
Применение: смочить ватный диск или чистую тряпку в приготовленный раствор, немного отжать и приложить к больному месту.
При таком заболевании необходимо постоянно поддерживать иммунитет. Поэтому врачи рекомендуют корень одуванчика. Его необходимо хорошо измельчить и залить водой. Какая именно пропорция воды и одуванчика вам расскажет лечащий доктор. Принимать внутрь, но не более 3-х раз в день.
Иные народные методы лечения также существуют. Сейчас очень много народных рецептов, которые помогают справиться с разными заболеваниями. Но, важно понимать, что не каждый рецепт можно использовать. Необходимо убедиться в том, что на перечисленные в рецепты ингредиенты у вас нет аллергии или иных противопоказаний.
Поэтому, самостоятельно без предварительной консультации народное лечение не использовать.
Что касается профилактики. Необходимо поддерживать гигиену, правильно питаться и проводить дезинфекцию возникших ран или ссадин. Конечно же, немаловажным будет отказ от вредных привычек, особенно на момент прохождения терапии.
Если у вас в семье есть родственники больные варикозом, то чтобы предупредить развитие заболевания, необходимо принимать профилактические препараты.
В любом случае, при обнаружении первых признаков болезни, вам необходимо обратиться к доктору и пройти тщательную диагностику.
Видео про микробную экзему
medoderm.ru
Микотическая (грибковая) экзема и ее лечение
Микотическая экзема представляет собой сочетание грибкового поражения кожи и аллергической реакции, спровоцированной возбудителями заболевания. Чаще всего она поражает кожу стоп, ладоней, голеней, складок между пальцами и носит хронический характер.
Содержание
Причины
В большинстве случаев заболевание возникает после травм или какого-либо повреждения целостности кожи в результате развития различных типов микозов, кандидозов, лишая.
Первоначально грибы проникают в раны или трещины кожи и при наличии благоприятных условий начинают размножаться в ней. Поскольку сами микроорганизмы, выделяемые ими токсины и продукты жизнедеятельности чужеродны человеческому организму, он начинает активно с ними бороться, что может привести к сенсибилизации и, соответственно, аллергическим реакциям в виде экземы. Именно поэтому грибковая экзема в большинстве случаев возникает на тех участках тела, которые чаще всего поражаются грибками после ослабления иммунитета, перенесения стресса, возникновения проблем с эндокринной и нервной системами.
к содержанию ↑Симптомы
Заболевание проявляет себя возникновением вокруг пораженного участка кожи ран, округлых высыпаний, цвет которых колеблется от розового до серого, и узелков, постоянно причиняющих больному дискомфорт из-за сильного зуда.
Иногда узелки могут самостоятельно вскрываться, в таких случаях под ними открывается мокнущая поверхность с гнойным отделяемым, но со временем все элементы сыпи покрываются небольшими чешуйками или желтыми корками.
к содержанию ↑Лечение
Поскольку в каждом отдельном случае вид и характер терапии подбирается индивидуально, самолечение недопустимо, оно может лишь усугубить течение болезни или привести к рожистым осложнениям. Лечение микотической экземы всегда должно быть комплексным, поскольку необходимо бороться не только с проявлениями аллергии, но и с причиной ее возникновения – возбудителями микозов и кандидозов. В этих целях пациентам назначают:
- Противогрибковые средства. В легких случаях обычно достаточно применения кремов или мазей (Мифунгар, Ламизил, Микосептин, Экзодерил и пр.), но распространенные микотические процессы устраняются только путем системной терапии такими препаратами, как Тербинафин, Флуконазол, Итраконазол.
- Противоаллергические и антигистаминные средства (Тавегил, Супрастин, Зиртек, Эриус, Кларитин, Диазолин и т.д.).
- Седативные растительные препараты (настойки пустырника и валерианы, Персен).
При наличии эндокринных нарушений, которые спровоцировали развитие аллергической реакции, показано лечение грибковой экземы кортикостероидами в виде мазей или инъекций, но они не применяются при обострениях микозов, поскольку гормоны провоцируют быстрый рост и мутацию грибов.
Не менее важным, чем медикаментозная терапия, является внимательное отношение к своему состоянию. Поэтому больным нужно прикладывать максимум усилий, чтобы дополнительно не травмировать кожу, и соблюдать следующие рекомендации:
- избегать контакта с бытовой химией;
- закрывать пораженные участки тела одеждой;
- минимизировать количество стрессовых ситуаций и нервных перенапряжений.
Также необходимо регулярно обрабатывать образовавшиеся чешуйки и корки раствором борной кислоты и заживляющими препаратами. Скорейшему выздоровлению способствуют ванночки с добавлением слабых растворов антисептиков, питьевой соды или трав (ромашки, череды и пр.).
Поскольку микотическая экзема является вариантом аллергии, чрезвычайно важно исключить из повседневного обихода все возможные аллергены, контакт с которыми может усугубить течение болезни. Поэтому пациентам рекомендуется придерживаться гипоаллергенной диеты, подразумевающей отказ от шоколада, специй, жирной пищи, яиц, цитрусовых, орехов и т.д.
allergolife.ru
Екзема — ТМО «ДЕРМАТОВЕНЕРОЛОГІЯ»
Екзема — це мультифакторне, досить часте захворювання шкіри, схильне до хронічного рецидивуваннята проявляється різноманітними висипаннями і сильним свербіжем, викликане різними чинниками.
Загальні відомості
Екзема є одним з найбільш поширених захворювань шкіри і становить 20-40% всіх шкірних захворювань. Чоловіки і жінки хворіють майже з однаковою частотою. Екзема характеризується тривалим перебігом з частими рецидивами, при порівняно коротких періодамх клінічного одужання. Уражається будь-яка ділянка шкірної поверхні, за винятком слизових оболонок.
Причини розвитку екземи
Основними причинами розвитку екземи є підвищена чутливість шкіри до зовнішніх або внутрішніх подразників. До внутрішніх факторів відносять захворювання травної системи, у вигляді гастриту, гастродуоденіту, порушення функції печінки, нирок, обміну речовин, порушення нервово-рефлекторної і нейрогуморальної організму. Зовнішніми факторами ризику виникнення екземи або її рецидивів можуть бути: контакт з хімічними речовинами, нафтопродуктами, цементом, фарбами і розчинниками, побутовою хімією, косметичними засобами та ін.; бактеріальні агенти — стафілококи, стрептококи, грибки та ін., сезонні фактори зовнішнього середовища — переохолодження, перегрівання, надмірне перебування на сонці; нервово-психічні травми — стресові ситуації, перевтома; механічні, термічні та інші ушкодження шкіри; лікарські препарати. Крім зовнішніх і внутрішніх агентів, грають роль ігігієнічні навички, шкідливі звички (зловживання алкоголем, паління), надмірні фізичні навантаження.
Єдиної класифікації екземи на даний момент не існує. Виділяють екзему справжню (ідіопатична, дисгідротична, пруригінозна, рогова чи тилотична), інфекційну (паратравматична, нумулярна, варикозна, мікотична, інтертригінозна, екзема сосків і навколососкового кружка), себорейну, дитячу, професійну. Будь-який різновид екземи може мати гострий (протягом перших 6 тижнів), підгострий (після 6 тижнів) або хронічний (через 6 місяців) перебіг.
Клінічні проявидуже неспецифічні і залежать від різних факторів, поширеності, генетичними і конституціональними особливостями пацієнта. В основі всіх різновидів екземи є підвищена чутливість шкіри. Зазвичай висипання розташовуються симетрично, супроводжується сильним свербіжем, печінням, іноді болем. Виникнення тієї чи іншої клінічної картини багато в чому залежить і від локалізації процесу (себорейна, екзема соска і навколососкового кружка), впливу різних зовнішніх подразників (професійна екзема), особливостей шкіри окремих ділянок (дисгідротична або рогова екзема). Також характер висипань залежить від стадії та вираженості запального процесу: вогнища почервоніння, набряк, вузлові висипання, міхурці, гнійнички, ерозії, мокнуття, наявність кірок, розчухів, лущення — у гострій і підгострій стадії, темно-червоний або застійно-синюшний колір вогнищ, інфільтрація, потовщення шкіри, вогнища гіпер- і гіпопігментації — у хронічній стадії. При гострій стадії істинної екземи на шкірі з’являються висипання у вигляді групи найдрібнішіх папул або мікровезікул, які швидко розкриваються, та на їх місці оголюються точкові ерозії,з глибини яких віділяється серозний ексудат, утворюючі рясно мокнучуповерхню. Поступово серознарідина підсихає, утворюючі сірувато-жовті кірочки.Гостра екзема може бути обмеженою або поширеною по всьому тілу, також можуть вражатися долоні і підошви.
Що може зробити пацієнт для лікування екзем?
Самостійно впоратися пацієнту з хворобою іноді дуже складно і потрібно проводити лікування під контролем лікаря-дерматолога. Рекомендації для поліпшення шкірного процесу і профілактики рецидивів включають в себе обмеження водних процедур, особливо купання під гарячою водою, уникати грубого миття шкіри з використанням мочалки, слід використовувати нейтральні чи кислі мила, після купання шкіру осушують промокальними рухами. Рекомендуються часта зміна натільної и постільної білизни, періодічне кварцування приміщень.Для попередження гнійнічковіх ускладнень потрібно коротко стригти нігті. Також потрібно уникати надмірного потовиділення, нервово-емоційних перевантажень, надмірних фізичних навантажень. Важливе місце відводиться раціональному харчуванню з виключенням солодощів, обмеження солі, продуктівз потенційно алергенними властивостями (цитрусові, шоколад, горіхи, рибу і рибні продукти, копчені вироби, яйця, молоко, ягоди), повне виключення алкогольних напоїв. Рекомендується виключити контакт із хімічно активними речовинами (цемент, лаки, фарби, побутова хімія), з різними алергенами, вовняними тканинами.Лікування та попередження рецидивів професійної екземи передбачає захист шкіри і поліпшення санітарно-гігієнічних умов праці.
Що може зробити лікар для лікування екземи?
Лікування екземи включає гіпосенсибілізуючі і дезінтоксикаційні препарати, седативні препарати, вітамінотерапію, препарати для корекції змін з боку шлунково-кишкового тракту, іммуномодулятори, при необхідності кортикостероїдні та антибактеріальні препарати. Використовуються з урахуванням стадії процесу засоби зовнішньої терапії, фізіотерапевтичні методики.
Медикаментозну терапію в гострій стадії екзем починають з антигістамінних препаратів різних поколінь, серед яких виділяють препарати хлоропіраміну, цетиризину, лоратадину, фексофенадину, дезлоратадину та інші.
Дезінтоксикаційна і протизапальна терапія включає в себе ін’єкції натрію тіосульфату, кальцію глюконату, хлориду кальцію. Призначення ентеросорбентів сприяють зменшенню синдрому ендогенної інтоксикації, ферментні препарати і пробіотики призначаються при порушеннях з боку шлунково-кишкового тракту. Кортикостероїди можуть призначатися як у вигляді внутрішньовенних та внутрішньом’язових ін’єкцій, так і перорально під суворим наглядом лікаря. Серед седативних препаратів найчастіше використовують екстракт валеріани, пустирника, м’яти, броміди, також за показаннями можуть призначатися більш сильні препарати, наприклад барбітурати, бензодіазепіни. Імунокорігуюча терапія включає екстракт ехінацеї, препарати, отримані з вилочкової залози великої рогатої худоби та інші. З вітамінних препаратів призначається аскорбінова кислота, альфа-токоферол, ретинол, антиоксидантні комплекси. При мікробній екземі з гнійним процесом використовують антибакиріальні препарати широкого спектру дії (бажано з попереднім посівом нафлору і визначення чутливості до антибіотиків). При мікотичній екземі лікар може призначити протигрибкові препарати як місцево, так і системно. При виявленні зв’язку екземи з іншими захворюваннями необхідно одночасно проводити їх лікування, наприклад, при варикозної екземі проводити лікування венозно розширених вен.
У разі тяжких і поширених форм екземи пацієнтам показані гемосорбція і плазмаферез.
Зовнішнє лікування визначається клінічною картиною екземи.
При наявності набряку, еритеми, мокнутія, ерозій використовують в’яжучі речовини у вігляді примочок (розчин таніну, резорцину), які зменшуються ексудацію и утворюють на поверхні ураженої ділянки шкіри плівку, захищаючі ії від впливу зовнішніх подразників. Такоже призначають примочки з борної кислоти, розчину калію перманганату. Примочки можна замінити волого-висихаючою пов’язкою, якові міняють у міру підсіхання. На вогнища мокнуття, ерозії, міхурці використовують розчини аніліновіх барвніків (метиленовий синій водний розчин, фукорцин, діамантовий зелений). Шкіру вокруг вогнища мокнуття змащують цинковою пастою. Після припинення мокнуття вогнища 1-2 рази на день змащують пастами та мазями з антисептичними та протизапальними компонентами. Приєднання вторинної інфекції робить необхідним застосування мазей, що містять антибіотики, протигрибкові препарати, іноді в комбінації з топічними глюкокортикоїдами.
Фізіотерапевтичне лікування застосовується після стихання запальних явищ. На базі нашого ТМО пацієнт може отримати курс внутрішньовенного лазерного опромінення, УФО шкіри, фотоселективної терапії, ультрафіолетового внутрішньовенного опромінення.
Для успішного лікування та профілактіки загострення пацієнтові слід дотримуватись дієти, гігієнічного режиму, дотримуватись правильного режиму праці та відпочинку, повністю виключити провокуючі фактори, здійснювати погоджений з лікарем догляд за шкірою, який включає пом’якшуючі креми, жирні мазі. При наявностівогнищ хронічної інфекції необхідна їх санація. Хворі екземою підлягають диспансерному нагляду дерматологом з періодичними клініко-лабораторними дослідженнями.
Автор: Опаренко Ірина Іванівн, лікар-дерматовенеролог.
tmoderm.kiev.ua