гарбуз — перевод — Украинский-Русский Словарь
uk Щоб заспокоїти чоловіка, знахар покропив його чарівною сумішшю листків з водою, яку носив у гарбузі.
jw2019ru Знахарь успокоил его, окропив зельем из воды и листьев, которое было у него в бутылке.uk ВІДЬМИ й привиди, гарбузи і вогнища, «пригостіть або начувайтеся».
jw2019ru ВЕДЬМЫ и привидения, тыквы и костры, сопровождающиеся угрозой требования: «Угости — не то пожалеешь!»uk Який великий гарбуз!
tatoebaru Какая большая тыква!uk Плоди пасифлори великої схожі на гарбузи і часом важать до трьох з половиною кілограмів.
jw2019ru Крупный страстоцвет гранадилла по виду напоминает бутылочную тыкву, а ее вес достигает трех с половиной килограммов.uk Згодом ліхтарі почали вирізати з гарбузів.
jw2019ru Позже на смену репе пришла более распространенная тыква.uk Це все одне, що колоти закам’янілий сучок кукурудзяним коржем замість клину і гарбузом замість кувалди.
LDSru Это так же сложно, как рубить деревья кукурузной лепешкой [куском зернового хлеба] или как толочь тыкву в ступе.uk Щоб наголосити Йоні на важливості дбати про інших, Єгова використав пляшковий гарбуз.
jw2019ru Иегова воспользовался растением горлянка, чтобы Иона осознал, как важно заботиться о других.uk Вона розфарбовувала гарбуз на Хелловін.
ted2019ru Она разрисовала тыкву на Хэллоуин.uk Поки її не було, Крістіна просила Манель швидше кидати їжу свині, але гарбуз був твердий і його було важко різати.
jw2019ru Тем временем Кристина просила Манель побыстрее бросать свинье еду, но Манель было нелегко разреза́ть твердую корку тыквы.uk Восени його гарбузові рослини виросли.
LDSru К осени его растения выросли.uk Тоді жінка дала гарбуза і ніж в руки Манель, сказавши: «Не бійтеся.
jw2019ru Тогда женщина вручила Манель тыкву и нож и сказала ей: «Не волнуйтесь.uk І з’явилися великі помаранчеві гарбузи!
LDSru А на них – огромные оранжевые тыквы!uk Голова луснула як гарбуз.
OpenSubtitles2018.v3ru Голова разбилась, как тыква.uk Гарбузи чи дині?
LDSru Тыквы или дыни?uk Коли [Орвілл та Ендрю] розвантажували гарбузи, вони почули, як син Ендрю, Спенсер, який доїв у хліву корів, співає.
LDSru Разгружая тыквы, эти два человека услышали из коровника голос сына Эндрю, Спенсера, который доил коров и что-то напевал.uk За допомогою пляшкового гарбуза Єгова навчив Йону більше турбуватися про людей.
jw2019ru Воспользовавшись растением горлянка, Иегова преподал Ионе урок необходимости больше заботиться о людях.uk Тож гарбузи чи дині?
LDSru Тыквы или дыни?uk Я хвалив насіння кожного дня, казав йому, якими гарними гарбузами воно має стати.
LDSru Я нахваливал их каждый день, говоря, какими прекрасными тыквами они однажды станут.uk Ми їдемо через сільську місцевість з буйною рослинністю та великими лісами. У невеличких селах люди продають край дороги на столиках банани, ананаси, маніок, кукурудзу, гарбузи та арахіс.
jw2019ru Мы едем по сельской местности с пышной зеленью и большими лесами, проезжаем деревушки, где на маленьких столиках вдоль дороги нам предлагают бананы, обычные и дикие, ананасы, маниок, кукурузу, тыквы и арахис.uk Але замість великих круглих помаранчевих гарбузів я отримав довгі зелені цукіні.
LDSru Но вместо больших, круглых, оранжевых тыкв я получил длинные зеленые цукини.uk Дині росли досить добре, але гарбузи також.
LDSru Дыни росли достаточно неплохо – но и тыквы от них не отставали.uk Він міг або видалити гарбузи, створивши диням кращі умови для успішного зростання, або залишити гарбузи і слідкувати, щоб вони не витісняли дині, що, ймовірно, зменшить врожайність обох рослин.
LDSru Он мог либо убрать все ростки тыквы, чтобы у дынь появилась лучшая возможность разрастись, либо позволить тыквам вырасти. В этом случае они, возможно, заглушат ростки дыни, что, вероятнее всего, приведет к снижению урожая и того, и другого растения.uk ГАРБУЗИ. У минулому з ріпи або брукви робили світильники, в які вставляли свічки. Такі ліхтарі мали відлякувати злих духів.
jw2019ru ТЫКВЫ. Раньше существовал обычай вырезать из репы лицо, а внутрь ставить свечу, чтобы отгонять злых духов.uk Чінєре прив’язує до спини своє немовля, бере два бутелі з висушеного гарбуза і приєднується до інших селян, що ідуть по запиленій дорозі.
jw2019ru Чиниере привязывает своего ребенка себе на спину, берет две высушенные тыквы-горлянки, и идет по пыльной дороге.uk Йому було шкода бачити, як гинуть гарбузи, але він знав, що пізніше буде жалкувати через шкоду, яку вони завдадуть диням.
LDSru Ему жаль было уничтожать тыквы, но он знал, что потом пожалеет из-за того урона, который они нанесут дыням.ru.glosbe.com
гарбуз по-русски — перевод с белорусского на русский
Русско-белорусский словарь «Скарнік» | слов в базе: 107141
А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я
Белорусско-русский словарь «Скарнік» | слов в базе: 112462
А Б В Г Д Е Ё Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Э Ю Я
Тлумачальны слоўнік беларускай мовы | слоў у базе: 96698
А Б В Г Д Е Ё Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Э Ю Я
el-skrynka: [email protected]
оцифровка видеокассет
www.skarnik.by
гарбуз — с украинского на все языки
Перевод: с украинского на все языки
См. также в других словарях:
ГАРБУЗ — и гарбуз, арбуз, по южн. произн; | но в смол. и на границе Малороссии тыква; арбуз там называется кавун, каун. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
гарбуз — сущ., кол во синонимов: 6 • арбуз (13) • бухарка (8) • кабака (5) • … Словарь синонимов
ГАРБУЗ — Поднести гарбуз кому. Дон. Отказать при сватовстве. СДГ 1, 95. Получить гарбуз [от кого]. Пск. Получить отказ при сватовстве от кого л. ПОС 6, 138. /em> Гарбуз тыква … Большой словарь русских поговорок
Гарбуз — означает в Малороссии тыкву. У малороссов в знак отказа со стороны родителей невесты жениху или сватам подносят на тарелке тыкву или выкатывают ее в ту комнату, где они находятся. В настоящее время этот обычай встречается редко, но часто… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Гарбуз — … Википедия
гарбуз — а/, ч. 1) Городня сланка рослина з великими круглими або овальними плодами. 2) Плід цієї рослини. •• Дава/ти гарбуза/ жарт. відмовляти тому, хто сватається … Український тлумачний словник
Гарбуз — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
гарбуз — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
Гарбузів — іменник чоловічого роду населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови
ГАРБУЗ — Левонтей да Никита Ермолин дети да Кузьма Левонтьева сын Гарбузы , шляхта рославская. 1654. Ю. З. А. XIV, 284. См. Арбуз … Биографический словарь
Гарбузівка — іменник жіночого роду населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови
translate.academic.ru
ГАРБУЗ — с русского на все языки
нрч.
1) (для выражения, вопроса) як, (каким образом) яким чином, по-якому? [Як ти підеш, що такий дощ? (Харк.). Яким чином помирити вбийчий песимізм і заклик до розгнузданої веселости? (Крим.)]. Как бишь? — як бо, як пак, як бак? [Як бо його звати? Як пак він казав? (Сл. Ум.)]. Как быть — як його бути? що почати? Как велик? — який завбільшки? Как вы говорите? — як кажете? Как далеко (до Киева)? — чи далеко (до Київа)? Как дорого? — чи дорого? по чому? Как же (ритор. вопрос) — як, як його, як таки? Как ваше здоровье? — як ся маєте? як там (ваше) здоров’ячко? Как зовут? — як звати, як на ім’я, як по батькові, як прізвище, як звуть? [Як-же твого брата звуть? (Сл. Гр.)]. Как ваше имя? — як вас (реже вам) на ім’я? як вас звати? Как именно? — як саме? Как фамилия? — як прізвище? як прозиваєтесь? Как? как? (при переспрашив.) — що? що? Как много? — як багато? як забагато? Как можно? — як (-же) можна? як таки можна? де-ж можна? Как не (нельзя не)? — як таки не? як його не? Как поживаете? — як ся маєте? як ся можете? Как прикажете вас называть? — як вас маємо звати? Как пройти на такую-то улицу? — як його перейти до такої-то вулиці? Как скоро (это будет)? — як (чи) швидко (це буде)? Как же так? — як-же (воно) так? як пак так? як таки так? Как так? — як то? через що? як то так? Как таки так? — як таки так? Как это (при возражении) — як то? [Чому… я повинна геть в усьому вас слухать? — Як то чому? Та я-ж тебе зродила на світ (Крим.)];
2) (для выражения восклицания, удивления, возражения, сомнения) як, як-же! [Ой, як болить моє серце, а сльози не ллються (Котл.). Як дам ляща тобі я в пику! (Котл.). Як крикну я: брешеш! (Стор.). Як-же зчепились вони, — така була буча (М. Вовч.)]. А как же! (утверд.) — атож, ато, аякже, (
3) (при сравнении, подобии, обознач. качества) як, яко, що, (гал.) гей, (как бы) як-би, (зап.) коби, (гал.) гей-би, (словно) мов, немов, (будто) ніби, наче, неначе. [Вода чиста як сльоза. Яко поет правдивий, а не підспівувач… (Куліш). В душі йому Галя, що та зірочка сяє (Свидн.)]. Как-будто (как бы) — як, як-би, наче, неначе, ніби, (словно) мов, немов, (будто) десь, знай, буцім. [Еней тоді як народився (Котл.). Пішов на свято не явно, а як-би потай (Єв.). А що се — галас наче? Ба ні, спів (Грінч.). Дивлюся я на його, то от неначе-б межи гуси сірі орел сизокрилий вивівсь (М. Вовч.). Море за пароходом не так шуміло, ніби вже збираючись на нічний спочинок (М. Левиц.). Це був немов батько школярам (Єфр.). Сьогодня, десь, неспокійно у городі (Коцюб.). Стара верба похилилась над ним, знай та ненька рідна над своїми діточками (Федьк.). Мати шуткуючи одпихала їх, буцім сердита (Крим.)]. Как будто бы — якби-то, як-ніби, начеб-то, неначеб-то, ніби-то, нібиб-то, мов-би, мовби-то, немов-би, немовби-то, буцім-то. [Мокриною цікавляться, немов-би знайомою дівкою з своєї слободи (Грінч.). Ноги були, мов-би підтяті (Крим.). То так губи і складе, як-ніби свистати (Рудан.)]. Как встрёпанный — як перемитий, як скупаний. Как горохом об стену — як горохом об стінку, як пугою по воді. Как есть — чисто, чистий, зовсім, цілком. [Хлопчик — чистий батько. Чисто вовк якийсь, а не людина]. Как есть все — чисто всі, геть усі. Как живой — як живий, як живісінький. Как кто (в качестве кого) — як хто, за кого. [Він присланий сюди за лікаря. Я вам буду за сина рідного (як рідний син). Порається всюди за видющу (Г. Барв.)]. Как например — як наприклад, як от. [Було багато племен слов’янських, як от: поляни, деревляни, дуліби, тиверці, сівер (Куліш)]. Как нарочно, как на зло — як на те, як навмисне. [І так ніколи, а тут як на те ще й друге діло приспіло]. Как нельзя лучше, хуже — як-найкраще, як-найгірше, що-найкраще, що-найгірше. Как очумелый — як навіжений, як сказившися, як зджумілий, як зджумлений (бігає, дивиться). Как сумасшедший — як (той) божевільний якийсь. Как… таки — як… так; що… що. [Тепер, пані, усі рівні перед законом: що великі пани, що останні капарі (Яворн.)]. Как то (при перечислении) — як, як от. [Вироблено особливі типи виданнів, як місячники, тижневики, щоденні газети (Єфр.). Не треба витолковувати, що вабило до Бранда чистих людей, як от Агнес (Єфр.)]. Как у Христа за пазухой — як у Бога за дверима. Как что (отдавать, делать, брать наравне с чем) — як що, за що. [Все то (мідяки) бідним мужикам за срібло спускає (Рудан.)]. Как что (подобный чему) — як що, рівний до чого, схожий на що, подібний до чого. [Рука біла, до паперу рівна (Васильч.)];
4) (обстоят. обр. действия) як, (каким образом) яким чином, способом, поби[у]том. [Частенько пригадує та розказує, як у тому Чорноставі колись ми жили (М. Вовч.)]. Как бы то ни было — будь-що-будь, хоч що- б там було, будь-як-будь. Как видно — бачиться, (фамил.) бачця, знати, мабуть, (зап.) відай. Как водится — як заведено, звісно, як воно ведеться. [На беседі, вже звісно, попились (Глібов)]. Как должно — як слід, як треба, як годиться, належно, належито. Как есть — як є, все по-правді, наголо. [Нехай-же батько зна все чисто, наголо (Самійл.)]. Как-либо — а) см. Как-нибудь; б) хоч так, хоч так; якось. Как можно — як(о) мога. [Як мога швидше утікай (Котл.)]. Как-нибудь, кое-как — як-небудь, аби-як, аби-то, деяк, якось, сяк-так, будлі-як, леда-як. [Як-небудь достати його (Казка). Ти все робиш тільки аби-як (Сл. Гр.). Він усе робить аби-то (Сл. Гр.). Не плач, каже, лягай та спи: якось поїдемо (Казка). Коби то деяк на вольний світ (Франко)]. Как бы ни — хоч-би як, хоч-би який. [Минуле не вернеться, хоч-би яке гарне було воно та принадне (Єфр.)]. Как ни — хоч як, хоч і як. [Хоч іспанці й як хоробро відбивали кожен забіг, а що-день нова облога і ще гіршії бої (Крим.). Хоч як роби коло землі, а не забагатієш (Липовеч.)]. Как-никак — якось-не-якось, якби не було. [Якось-не- якось, велося пару місяців, поки я розкрутив трохи грошей (Франко)]. Как (ни) попало — а) см. Как-нибудь; б) (в беспорядке) жужмом, (о живых сущ.) безбач, в безладі. Как придётся — як вийде, як випаде, на галай-балай; см. Как-нибудь. Как раз — саме, саме враз, як раз, акурат, помірно. [Явдоха стала саме проти війї (Конис.)]. Буде акурат, як ти казав (Желех.)]. Как следует (как нужно) — як слід, як треба, доладу, до-діла, до пуття, улад, доладно, догодне, належно, належить, гаразд; (с честью) чесно, (шутл.) по-чеськи; (вежливо) ґрече, звичайно, догоже. [Що зробите, то все не до-ладу (М. Врвч.). Народу чесно поклонився (Грінч.). Не вміє… вслужити догодне (М. Вовч.)]. Как-то (неопред.) — якось, як-то, якось- то, яктось, як-ся. [Якось так чудно було бачити ноги в чоботях (Коцюб.). Якось-то не випадає вихваляти своїх (Л. Укр.)]. Как… так… — як… так… [Як діди і батьки наші робили, так і ми будемо (Номис)]. Так — как (причин.) — см. Так;
5) (союз и нрч. (отн.) времени: когда) як, коли. [Чи ти прийдеш тоді до мене, як сонце згасне, звечоріє? (Лепкий)]. А как… — а як, як-же. [Як-же вмер паволоцький полковник, він вийшов (Куліш)]. Как вот — аже ось, аж, аж тут, аж от, коли, коли це. [Аж от перестріва на дорозі становий (Казка)]. Всякий раз как — що, що тільки, аби, аби лиш. [А що тільки в церкві дяк «іже» заспіває, бідна баба у кутку мало не вмліває (Рудан.). Що розженеться против Кожом’яки, то він його булавою (Казка)]. Между тем как… — тим часом як… Как-нибудь (когда-нибудь) — як- небудь, якось, коли, колись, часом. [Заходьте, як-небудь. Але таки й зайду якось до вас (Крим.). Ти, мабуть, часом погадаєш собі: «бувають-же й поміж старшими добрі люди» (Крим.)]. Однажды как-то — раз якось. [Раз якось хмара наступала (Гліб.)]. Как раз (во время) — саме, як-раз, притьмом, акурат, саме враз. [Сімнадцятий рік пішов саме з Пилипівки (Крим.). Притьмом у сій порі прийшов, — ні, каже, опізнився (Н.-Вол. п.)]. С тех пор как — з того часу як, відтоді як. Как-то (однажды) — якось, колись, якось-то, колись. [І ото було якось над вечір (Крим.). Колись приходжу, а він такий гнівний (Сл. Гр.)]. Как только — а як, скоро. [Скоро жених і гості з двора, панночка в плач (М. Вовч.)]. Уже час, как он у меня — вже година, що (як) він у мене;
6) (условный союз — если) як, якби, коли, коли-б, коби. [Правду каже, як не бреше (Приказка). Коли-ж згинув чорнобровий, то й я погибаю (Шевч.)]. Как бы — якби, коли-б, коби; см. Кабы. [Лихі люди ходять тепер раз-у- раз по вулицях, коли-б ще до нас не залізли (Коцюб.). Пливе човен, води повен, коби (якби) не схитнувся (Пісня)]. Как скоро — скоро, скоро тільки, (зап.) скоро-но. [Дитина його загине, скоро тільки не покине він вогкого, отрутного для життя місця (Єфр.)].
* * *
1) як
\как раз — са́ме, якра́з; зра́зу, відра́зу; уми́ть
\как бы не… — як би не…; коли б не
2) союз як; на́че, нена́че, мов, немо́в; нена́че, на́че, немо́в, мов; ні́би; як; як; коли́\как то́лько — як ті́льки, ті́льки що, ті́льки-но; ті́льки, ско́ро; якщо́ ті́льки; як, коли́, якщо́; раз; як
\как бы ни — хоч [би] як; хоч би яки́й
3) част. як; яки́й
[а] \как же — [а] як же; ая́кже, авже́ж
\как [бы] не так! — чом [би] не так!, як [би] не так!; овва́!, ов!; еге́!, авже́ж!
\как — мо́жно якна́й…, якомо́га, як мо́жна, що́най
translate.academic.ru
ГАРБУЗ — с украинского на все языки
Перевод: с украинского на все языки
См. также в других словарях:
ГАРБУЗ — и гарбуз, арбуз, по южн. произн; | но в смол. и на границе Малороссии тыква; арбуз там называется кавун, каун. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
гарбуз — сущ., кол во синонимов: 6 • арбуз (13) • бухарка (8) • кабака (5) • … Словарь синонимов
ГАРБУЗ — Поднести гарбуз кому. Дон. Отказать при сватовстве. СДГ 1, 95. Получить гарбуз [от кого]. Пск. Получить отказ при сватовстве от кого л. ПОС 6, 138. /em> Гарбуз тыква … Большой словарь русских поговорок
Гарбуз — означает в Малороссии тыкву. У малороссов в знак отказа со стороны родителей невесты жениху или сватам подносят на тарелке тыкву или выкатывают ее в ту комнату, где они находятся. В настоящее время этот обычай встречается редко, но часто… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Гарбуз — … Википедия
гарбуз — а/, ч. 1) Городня сланка рослина з великими круглими або овальними плодами. 2) Плід цієї рослини. •• Дава/ти гарбуза/ жарт. відмовляти тому, хто сватається … Український тлумачний словник
Гарбуз — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
гарбуз — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
Гарбузів — іменник чоловічого роду населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови
ГАРБУЗ — Левонтей да Никита Ермолин дети да Кузьма Левонтьева сын Гарбузы , шляхта рославская. 1654. Ю. З. А. XIV, 284. См. Арбуз … Биографический словарь
Гарбузівка — іменник жіночого роду населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови
translate.academic.ru
гарбуз — с украинского на все языки
Перевод: с украинского на все языки
См. также в других словарях:
ГАРБУЗ — и гарбуз, арбуз, по южн. произн; | но в смол. и на границе Малороссии тыква; арбуз там называется кавун, каун. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
гарбуз — сущ., кол во синонимов: 6 • арбуз (13) • бухарка (8) • кабака (5) • … Словарь синонимов
ГАРБУЗ — Поднести гарбуз кому. Дон. Отказать при сватовстве. СДГ 1, 95. Получить гарбуз [от кого]. Пск. Получить отказ при сватовстве от кого л. ПОС 6, 138. /em> Гарбуз тыква … Большой словарь русских поговорок
Гарбуз — означает в Малороссии тыкву. У малороссов в знак отказа со стороны родителей невесты жениху или сватам подносят на тарелке тыкву или выкатывают ее в ту комнату, где они находятся. В настоящее время этот обычай встречается редко, но часто… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Гарбуз — … Википедия
гарбуз — а/, ч. 1) Городня сланка рослина з великими круглими або овальними плодами. 2) Плід цієї рослини. •• Дава/ти гарбуза/ жарт. відмовляти тому, хто сватається … Український тлумачний словник
Гарбуз — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
гарбуз — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
Гарбузів — іменник чоловічого роду населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови
ГАРБУЗ — Левонтей да Никита Ермолин дети да Кузьма Левонтьева сын Гарбузы , шляхта рославская. 1654. Ю. З. А. XIV, 284. См. Арбуз … Биографический словарь
Гарбузівка — іменник жіночого роду населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови
translate.academic.ru
гарбуз — с русского на все языки
нрч.
1) (для выражения, вопроса) як, (каким образом) яким чином, по-якому? [Як ти підеш, що такий дощ? (Харк.). Яким чином помирити вбийчий песимізм і заклик до розгнузданої веселости? (Крим.)]. Как бишь? — як бо, як пак, як бак? [Як бо його звати? Як пак він казав? (Сл. Ум.)]. Как быть — як його бути? що почати? Как велик? — який завбільшки? Как вы говорите? — як кажете? Как далеко (до Киева)? — чи далеко (до Київа)? Как дорого? — чи дорого? по чому? Как же (ритор. вопрос) — як, як його, як таки? Как ваше здоровье? — як ся маєте? як там (ваше) здоров’ячко? Как зовут? — як звати, як на ім’я, як по батькові, як прізвище, як звуть? [Як-же твого брата звуть? (Сл. Гр.)]. Как ваше имя? — як вас (реже вам) на ім’я? як вас звати? Как именно? — як саме? Как фамилия? — як прізвище? як прозиваєтесь? Как? как? (при переспрашив.) — що? що? Как много? — як багато? як забагато? Как можно? — як (-же) можна? як таки можна? де-ж можна? Как не (нельзя не)? — як таки не? як його не? Как поживаете? — як ся маєте? як ся можете? Как прикажете вас называть? — як вас маємо звати? Как пройти на такую-то улицу? — як його перейти до такої-то вулиці? Как скоро (это будет)? — як (чи) швидко (це буде)? Как же так? — як-же (воно) так? як пак так? як таки так? Как так? — як то? через що? як то так? Как таки так? — як таки так? Как это (при возражении) — як то? [Чому… я повинна геть в усьому вас слухать? — Як то чому? Та я-ж тебе зродила на світ (Крим.)];
2) (для выражения восклицания, удивления, возражения, сомнения) як, як-же! [Ой, як болить моє серце, а сльози не ллються (Котл.). Як дам ляща тобі я в пику! (Котл.). Як крикну я: брешеш! (Стор.). Як-же зчепились вони, — така була буча (М. Вовч.)]. А как же! (утверд.) — атож, ато, аякже, (зап.) ая! Вот как! — ось як, он як! Как вот… — як ось, аж ось, агу, коли ось. [Тут тільки що перемолився (Еней)… як ось із неба дощ полився (Котл.). Агу, нашій Марусі трошки легше стало (Квітка)]. Как во, как на… (народно-поэтич.) — що. [Що на Чорному морі на камені біленькому, там стояла темниця кам’яная (Дума)]. Как во городе, во Казани — що в городі та в Казані. Как вдруг — коли це, аж, аж гульк, (диал.) ажень. [Коли це, серед уважного мого писання, раптом мене щось ударило десь у глибу душі (Крим.). Аж гульк, з Дніпра повиринали малії діти сміючись (Шевч.). Тільки що поблагословивсь їсти, аж та стріла так і встромилась у печеню (ЗОЮР)]. Как не! (положит. знач.) — коли не, як не! [Кабан коли не розбіжиться, коли не вдариться об дуб! (Казка)]. Вон как — аж-аж як. [Я вже їсти хочу, аж-аж як (Н.-Лев.)]. Да как не — як не, як-же не. Как же (печально, горько) — як- же, то-то. [Ой мій сину! то-то гірко, гірко умирати (Рудан.)]. Как же! А то как же! (иронически) — де-ж пак! [Пнеться, неначе справді велика цяця. Де-ж пак! нові штани справив (Номис)]. Как бы не… — коли-б не… [На мене він не нарікатиме, а от коли-б ви його не зневажили (Куліш)]. Как бы не так! — овва, та ба, авжеж, але-ж, але, але-але, еге, де-ж пак! [Не одна тихенько від матери по п’ятінкам пряла на свічечку, щоб Кость її узяв, а Кость і овва! (Квітка). Вже що не робить світло, намагаючись просунутися ближче до темного закутка — та ба! ніяк не може (Коцюб.). Ну, то бери Ганну! — Авжеж! оце взяв-би той кадівб, що бублика ззіси поки кругом обійдеш (Н.-Лев.). Годі вилежуватись, іди молотити. Але-ж! (Сл. Гр.). І мені даси меду як піддереш? — Але-але! (Сл. Гр.). Ходім, Рябко! — Еге, ходім! Не дуже квапся… (Г.-Арт.). Злякаються вони? Де-ж пак! (Шевч.)]. Как много — як багато, якого багато, якого. [Якого багато людей на ярмарку! Якого тут людей (М. Вовч.)]. Как бы ни (было)… а… — що-що… а; хоч-би як… а… [Що-що, а батьків чіпати не слід (Крим.). Хоч-би як дивились ми на такий методологічний спосіб… а повинні будемо признати (Єфр.)]. Как раз (мигом) — як раз, як стій. [Вважав я себе за аскета; жоргнула — попався, як стій (Крим.)]. Как хорош, прекрасен (при прил. сколь, насколько) — який, який- же. [Яка-ж гарна! Які дурні люди бувають]. Тут как тут — як тут. [Всім молодим — гарбуз як тут (Греб.)]. Как угодно! — про мене, як хочете! [Про мене, йди з ним на мир, коли вже таке діло скоїлось (Н.-Лев.)]. Уж как-нибудь будет — якось то (вже) буде, якось-такось буде. Уж как (бранит, хвалит) — так то вже (лає). [Так то вже мене лає (М. Вовч.)]. Уж как ни (старался) — хоч як-як, вже-ж як не… [Хоч як-як я силувався загрузнути в ученій праці, але літературне тяготіння не кидало мене (Крим.)]. Как бы это (желательн.) — як-би його. [Як- би його пообідати! (Ніков.)];
3) (при сравнении, подобии, обознач. качества) як, яко, що, (гал.) гей, (как бы) як-би, (зап.) коби, (гал.) гей-би, (словно) мов, немов, (будто) ніби, наче, неначе. [Вода чиста як сльоза. Яко поет правдивий, а не підспівувач… (Куліш). В душі йому Галя, що та зірочка сяє (Свидн.)]. Как-будто (как бы) — як, як-би, наче, неначе, ніби, (словно) мов, немов, (будто) десь, знай, буцім. [Еней тоді як народився (Котл.). Пішов на свято не явно, а як-би потай (Єв.). А що се — галас наче? Ба ні, спів (Грінч.). Дивлюся я на його, то от неначе-б межи гуси сірі орел сизокрилий вивівсь (М. Вовч.). Море за пароходом не так шуміло, ніби вже збираючись на нічний спочинок (М. Левиц.). Це був немов батько школярам (Єфр.). Сьогодня, десь, неспокійно у городі (Коцюб.). Стара верба похилилась над ним, знай та ненька рідна над своїми діточками (Федьк.). Мати шуткуючи одпихала їх, буцім сердита (Крим.)]. Как будто бы — якби-то, як-ніби, начеб-то, неначеб-то, ніби-то, нібиб-то, мов-би, мовби-то, немов-би, немовби-то, буцім-то. [Мокриною цікавляться, немов-би знайомою дівкою з своєї слободи (Грінч.). Ноги були, мов-би підтяті (Крим.). То так губи і складе, як-ніби свистати (Рудан.)]. Как встрёпанный — як перемитий, як скупаний. Как горохом об стену — як горохом об стінку, як пугою по воді. Как есть — чисто, чистий, зовсім, цілком. [Хлопчик — чистий батько. Чисто вовк якийсь, а не людина]. Как есть все — чисто всі, геть усі. Как живой — як живий, як живісінький. Как кто (в качестве кого) — як хто, за кого. [Він присланий сюди за лікаря. Я вам буду за сина рідного (як рідний син). Порається всюди за видющу (Г. Барв.)]. Как например — як наприклад, як от. [Було багато племен слов’янських, як от: поляни, деревляни, дуліби, тиверці, сівер (Куліш)]. Как нарочно, как на зло — як на те, як навмисне. [І так ніколи, а тут як на те ще й друге діло приспіло]. Как нельзя лучше, хуже — як-найкраще, як-найгірше, що-найкраще, що-найгірше. Как очумелый — як навіжений, як сказившися, як зджумілий, як зджумлений (бігає, дивиться). Как сумасшедший — як (той) божевільний якийсь. Как… таки — як… так; що… що. [Тепер, пані, усі рівні перед законом: що великі пани, що останні капарі (Яворн.)]. Как то (при перечислении) — як, як от. [Вироблено особливі типи виданнів, як місячники, тижневики, щоденні газети (Єфр.). Не треба витолковувати, що вабило до Бранда чистих людей, як от Агнес (Єфр.)]. Как у Христа за пазухой — як у Бога за дверима. Как что (отдавать, делать, брать наравне с чем) — як що, за що. [Все то (мідяки) бідним мужикам за срібло спускає (Рудан.)]. Как что (подобный чему) — як що, рівний до чого, схожий на що, подібний до чого. [Рука біла, до паперу рівна (Васильч.)];
4) (обстоят. обр. действия) як, (каким образом) яким чином, способом, поби[у]том. [Частенько пригадує та розказує, як у тому Чорноставі колись ми жили (М. Вовч.)]. Как бы то ни было — будь-що-будь, хоч що- б там було, будь-як-будь. Как видно — бачиться, (фамил.) бачця, знати, мабуть, (зап.) відай. Как водится — як заведено, звісно, як воно ведеться. [На беседі, вже звісно, попились (Глібов)]. Как должно — як слід, як треба, як годиться, належно, належито. Как есть — як є, все по-правді, наголо. [Нехай-же батько зна все чисто, наголо (Самійл.)]. Как-либо — а) см. Как-нибудь; б) хоч так, хоч так; якось. Как можно — як(о) мога. [Як мога швидше утікай (Котл.)]. Как-нибудь, кое-как — як-небудь, аби-як, аби-то, деяк, якось, сяк-так, будлі-як, леда-як. [Як-небудь достати його (Казка). Ти все робиш тільки аби-як (Сл. Гр.). Він усе робить аби-то (Сл. Гр.). Не плач, каже, лягай та спи: якось поїдемо (Казка). Коби то деяк на вольний світ (Франко)]. Как бы ни — хоч-би як, хоч-би який. [Минуле не вернеться, хоч-би яке гарне було воно та принадне (Єфр.)]. Как ни — хоч як, хоч і як. [Хоч іспанці й як хоробро відбивали кожен забіг, а що-день нова облога і ще гіршії бої (Крим.). Хоч як роби коло землі, а не забагатієш (Липовеч.)]. Как-никак — якось-не-якось, якби не було. [Якось-не- якось, велося пару місяців, поки я розкрутив трохи грошей (Франко)]. Как (ни) попало — а) см. Как-нибудь; б) (в беспорядке) жужмом, (о живых сущ.) безбач, в безладі. Как придётся — як вийде, як випаде, на галай-балай; см. Как-нибудь. Как раз — саме, саме враз, як раз, акурат, помірно. [Явдоха стала саме проти війї (Конис.)]. Буде акурат, як ти казав (Желех.)]. Как следует (как нужно) — як слід, як треба, доладу, до-діла, до пуття, улад, доладно, догодне, належно, належить, гаразд; (с честью) чесно, (шутл.) по-чеськи; (вежливо) ґрече, звичайно, догоже. [Що зробите, то все не до-ладу (М. Врвч.). Народу чесно поклонився (Грінч.). Не вміє… вслужити догодне (М. Вовч.)]. Как-то (неопред.) — якось, як-то, якось- то, яктось, як-ся. [Якось так чудно було бачити ноги в чоботях (Коцюб.). Якось-то не випадає вихваляти своїх (Л. Укр.)]. Как… так… — як… так… [Як діди і батьки наші робили, так і ми будемо (Номис)]. Так — как (причин.) — см. Так;
5) (союз и нрч. (отн.) времени: когда) як, коли. [Чи ти прийдеш тоді до мене, як сонце згасне, звечоріє? (Лепкий)]. А как… — а як, як-же. [Як-же вмер паволоцький полковник, він вийшов (Куліш)]. Как вот — аже ось, аж, аж тут, аж от, коли, коли це. [Аж от перестріва на дорозі становий (Казка)]. Всякий раз как — що, що тільки, аби, аби лиш. [А що тільки в церкві дяк «іже» заспіває, бідна баба у кутку мало не вмліває (Рудан.). Що розженеться против Кожом’яки, то він його булавою (Казка)]. Между тем как… — тим часом як… Как-нибудь (когда-нибудь) — як- небудь, якось, коли, колись, часом. [Заходьте, як-небудь. Але таки й зайду якось до вас (Крим.). Ти, мабуть, часом погадаєш собі: «бувають-же й поміж старшими добрі люди» (Крим.)]. Однажды как-то — раз якось. [Раз якось хмара наступала (Гліб.)]. Как раз (во время) — саме, як-раз, притьмом, акурат, саме враз. [Сімнадцятий рік пішов саме з Пилипівки (Крим.). Притьмом у сій порі прийшов, — ні, каже, опізнився (Н.-Вол. п.)]. С тех пор как — з того часу як, відтоді як. Как-то (однажды) — якось, колись, якось-то, колись. [І ото було якось над вечір (Крим.). Колись приходжу, а він такий гнівний (Сл. Гр.)]. Как только — а як, скоро. [Скоро жених і гості з двора, панночка в плач (М. Вовч.)]. Уже час, как он у меня — вже година, що (як) він у мене;
6) (условный союз — если) як, якби, коли, коли-б, коби. [Правду каже, як не бреше (Приказка). Коли-ж згинув чорнобровий, то й я погибаю (Шевч.)]. Как бы — якби, коли-б, коби; см. Кабы. [Лихі люди ходять тепер раз-у- раз по вулицях, коли-б ще до нас не залізли (Коцюб.). Пливе човен, води повен, коби (якби) не схитнувся (Пісня)]. Как скоро — скоро, скоро тільки, (зап.) скоро-но. [Дитина його загине, скоро тільки не покине він вогкого, отрутного для життя місця (Єфр.)].
* * *
1) як
\как раз — са́ме, якра́з; зра́зу, відра́зу; уми́ть
\как бы не… — як би не…; коли б не
2) союз як; на́че, нена́че, мов, немо́в; нена́че, на́че, немо́в, мов; ні́би; як; як; коли́\как то́лько — як ті́льки, ті́льки що, ті́льки-но; ті́льки, ско́ро; якщо́ ті́льки; як, коли́, якщо́; раз; як
\как бы ни — хоч [би] як; хоч би яки́й
3) част. як; яки́й
[а] \как же — [а] як же; ая́кже, авже́ж
\как [бы] не так! — чом [би] не так!, як [би] не так!; овва́!, ов!; еге́!, авже́ж!
\как — мо́жно якна́й…, якомо́га, як мо́жна, що́най
translate.academic.ru